У Львові на фасадах будинків збереглося близько 40-50 вивісок радянського періоду. Художниця і культурна менеджерка Ярина Короткевич збирає інформацію про такі україномовні вивіски, їхній дизайн і намагається відшукати авторів. Проєкт «Рудименти Львова» має за мету розповісти про цей відрізок історії, знайти архівні матеріали і зафіксувати присутність української мови у радянському місті. Зараз Ярина планує знайти меценатів для відновлення 50-річної вивіски магазину «Електротовари» на вул. Костя Левицького. Про свою діяльність вона розповіла ZAXID.NET.
«Вони були осередком українськості в радянському Львові»
Ідея впорядкувати інформацію про вивіски 80-річної історії Львова виникла в Ярини Короткевич торік. Вона створила в Instagram сторінку «Рудименти Львова», де публікує фото не лише старих вивісок, але й збережених подекуди знаків трамвайних зупинок 1960-х років, дорожніх знаків, реклами.
Ярина Короткевич має художню освіту і зазначає, що архітектура, мистецтво, дизайн, вулична культура дуже переплетені. Питання збереження радянської спадщини дуже дискусійне, але це теж історія, тим паче, що досліджує вона україномовні вивіски.
«На старих фото, які я досліджувала в Центрі міської історії чи в інтернеті, близько 80% цих львівських вивісок радянського періоду українською мовою. Ми багато досліджуємо польську спадщину, але не відновлюємо українські маркети побуту, це неправильно. Те, що воно належить до радянської епохи, ще нічого не означає. Видавництво “Вільна Україна” чи українська книгарня НТШ на проспекті Шевченка не несуть ідеології. Навпаки, вони були осередками чогось нашого, українського», – переконана дослідниця.
Вона зазначає, що навіть прості таблиці магазинів, пральні, перукарні теж викликають в пам’яті людей спогади, пов’язані з їхнім українським дитинством, молодістю, минулим.
«Це місця, якими всі ходили, користувалися. Ці вивіски не винні, що належать до тої епохи, – їх створили українці. Тому не треба це все зараз списувати нанівець», – зазначає Ярина.
Радянський дизайн
Збережені у Львові вивіски різні. Є стандартизовані, зроблені держзамовленням одним шрифтом – наприклад Залізничні каси на Гнатюка чи три аптеки на вулицях Київській, Грушевського і Фредра. Деякі з них металеві, деякі пластикові, неонових збереглося дуже мало, а таких, що працюють, – жодної. Інформації в архівах щодо авторів дуже мало. Тоді не було поняття авторства окремого шрифта чи вивіски. Це міг бути загальний паспорт проєкту, де його підписувала одна людина, хоча працювали над ним цілий колектив фахівців.
«Я хочу дослідити, хто виготовляв ці букви, хто розробив шрифт. Окремі з них дуже унікальні – наприклад, продуктовий магазин “Колосок” на вул. Галицькій мав гарні рукописні букви. Це був дуже унікальний шрифт. Його вже теж немає», – каже Ярина Короткевич.
Також дослідниця окремо виділяє на вул. Хмельницького, 88 кафе «Черемха» і хлібокомбінат, який теж має на вивісці колосок. А ще Українську книгарню НТШ на проспекті Шевченка. Перші два слова її вже демонтовані, зараз там працює сучасна книгарня, але решта слів залишили.
«Там дуже гарний шрифт – такий простий, але з нашим національним характером. Це те, що спадає на думку насамперед, з українським кодом», – перелічує львів’янка.
Зараз у Львові збережено близько 40-50 вивісок радянської епохи. Велика кількість збереглася на Підзамчі, де було багато підприємств. Демонтовані вивіски переважно викидають. Ярина має ідею зібрати всі в одному місці за прикладом Польщі. У Вроцлаві неонові вивіски, які були поширені в 1920-30-х роках, збирають і експонують на вуличній галереї.
Врятувати 50-річну вивіску
«Електротовари» – зараз звичайний магазин побутових товарів на вулиці Костя Левицького, 26. Власниця сучасної крамниці на цьому місці не планує демонтувати давню вивіску, каже Ярина, але й не має можливості її відновити. Вона розповідала, що іноді туди заглядають львів’яни згадати давні часи.
Магазин «Електротовари» відкрили у 1972 році, його вивіска збереглася, хоч і в дуже поганому стані: поверхня літер осипається, є наскрізні діри. Будинок має статус пам’ятки місцевого значення, тож ініціаторка відновлення вивіски погодила реставрацію з управлінням охорони історичного середовища ЛМР, яке надало рекомендації, які б це могли бути матеріали, кольори і загальний вигляд.
«Один із чинників, чому вивісці вдалося зберегтися протягом тривалого часу, це вдале розміщення під наріжним балконом, що захищає від прямого попадання опадів чи сонячних променів. Втім, цього недостатньо, архітектурним елементам такого штибу теж потрібен техогляд. 50 років – великий термін для пластику, за цей час він зносився і розсипається від найменшого контакту, також неони не працюють. Найбільше пошкоджень на правій частині, букви із цієї сторони місцями наскрізь діряві», – прокоментував після огляду консультант проєкту, архітектор бюро RePlus Іван Маркович.
Ярина переймала досвід у київського благодійного фонду «Має значення», який також відновлював історичні вивіски Києва 1950-80-х років. Але фонд нещодавно призупинив діяльність, тому «Рудименти Львова» шукають нових партнерів, які можуть проконсультувати, а також фахівців і спонсорів для відновлення вивіски магазину. «Можливо, з’явиться соціально відповідальний бізнес, який готовий профінасувати частину реставрації чи всю вартість. Якщо ні, ми запустимо збір на банку», – підсумовує Ярина Короткевич.
За попередніми підрахунками, кошторис відновлення однієї вивіски може становити близько 100-200 тис. грн.