До 230-ї річниці від дня створення у Львові першої ветеринарної школи, яка зараз переросла в Університет ветеринарної медицини, у місті презентували доповнену колекцію Музею підків.
Музей виник з унікальної колекції підків, яку у 30-40-х роках XX століття збирав ортопед, професор Казимир Щудловський і його батько, який був добрим ковалем. Пан Казимир використовував підкови як наочний матеріал для навчання своїх студентів – майбутніх ветеринарних лікарів. А в 40-х подарував колекцію академії. У 70-х роках тут було створено Музей, а зараз його оновили.
На експозиції – 300 оригінальних підків, і ще 200 – у фондах. Є великі для ваговозів, легкі для вагових коней, і навіть підкови для волів, ослів та мулів, розповів професор кафедри хірургії Антон Гамота. «Виявляється, наші чумаки, як їздили по сіль в Крим, прекрасно володіли технікою кування волів. І навіть є рисунки показані, як вони в дорозі відривають бляшки від копит тварини – але то звичайні такі бляшки були. Звичайно, дорога далека. А копита волів не витримували. Адже віл мав і 800, і 700 кілограмів», – додав Антон Гамота.
Так підкований віл міг витримати і 150 км дороги. Тому в той час у кожному селі було по дві кузні: при в’їзді у село, і при виїзді з нього. А ще на виставці є чимало підків для худоби, в якої хворі копита. «Кінь в той час був надзвичайно дорогий. Якщо порівняти коня з коровою, то в три рази кінь був дорожчий. І тому в роботі використовували коня. І мати його було дуже важливо: ми ж чекаємо на лошатко 11 місяців, а для того, щоб те лошадко ще потім стало конем, треба 4-4,5 роки. Тобто ми чекаємо 5 років на коника. І тому той кінь стає дуже дорогим і ми його лікуємо, щоб якнайдовше могли його використати в господарстві», – уточнив Антон Гамота.
Експозиція буде відкрита постійно для всіх відвідувачів на кафедрі хірургії Університету.