Сьогодні, 13 вересня, у межах 15 Форуму видавців у Львові відбулася дискусія "Література в епоху мас-медіа" за участі Ренато Баретича (Хорватія), Давіда-Дефі Гогібедашвілі (Грузія), Круно Локотара (Хорватія), Фердінанда Шматца (Австрія), Андрія Мокроусова (Україна). Модератор Остап Сливинський розтавив акценти, на яких можуть зупинитися письменники, видавці з різних країн світу під час дискусії, зокрема, "як швидкий розвиток і зростання впливу ЗМІ впливає на літературу", "чим є автор в сучасному медіа-світі", "як критика може бути суб’єктивною, коли вона використовується як інструмент PR", "чи існує сама ця епоха мас-медіа".
Першим слово взяв хорватський видавець, літературний критик, першовідкривач нових імен у хорватській літературі Круно Локотар. За його словами "все, чим цікавиться мас-медіа йде врізнобіч з літературою. Зараз у газетах з’являється більше поганих фото і коротких текстів. Мас-медіа цікавить спектакль, а література є тим, чим є текст. Тому ми ходимо в зоні напруження".
Хорватський письменник і журналіст Ренато Баретич висловив своє спостереження, що останні 10 років йде тенденція до того, що все більше журналістів починає писати книжки. "У нас з’явився часопис, де публікуються лише журналісти. Це рух. Думаю, що завдяки цьому література присутня в мас-медіа", - зазначив Р.Баретич. Натомість австрійський поет і прозаїк Фердінанд Шматц зазначив, що література в певному значення - це сповільнення. "Співпраця з літературою і мас-медіа дуже важко йде, точка дотику в основі - масі", - зазначив він.
"Мас-медіа проковтне не літературу, мас-медіа проковтне себе. 8 серпня всі телеканали Європи транслювали Олімпіаду. Це правильно, це нормально. Але в цей самий день велика країна почала наступ і захоплення маленької поетичної Грузії. Це промах мас-медіа. Мас-медіа не передає точну інформацію в інших країнах", - зазначив грузинський поет, актор, громадський діяч Давід-Дефі Гогібедашвілі.
Підсумовуючи, Ренато Баретич порадив зробити в Україні такий бізнес, який є в Хорватії. "Власники газет почали видавати книги, які були дешевшими, аніж у книгарнях. Це робили майже усі газети, окрім спортивних. Ці книги купували найнижчі (за соціальним статусом) верстви населення. Вони отримали можливість тримати в руках (скоріше вперше в житті) книги Достоєвського, Умберто Еко та інших", - розповів Р. Баретич.
А Круно Локотар запевнив у підсумку, що ми не зможемо змінити мас-медіа, але можемо впливати на них. "Мас-медіа не впливає на суспільство, воно формує нас як суспільство. Ми не повинні мати ілюзію, що ми можемо змінити мас-медіа. Їхня ідея вже давно визначена. Але ми маємо право вимагати наступне: нам потрібна частинка простору, частинка культури у мас-медіа. Я не думаю, що власники збідніють, якщо буде літературна сторінка. Мас-медіа повинні нести відповідальність і приносити користь", - заявив Круно Локотар.