Львівські євреї вшанували пам'ять своїх співвітчизників, які загинули від нацистського переслідування. У 40-х роках минулого століття у Львові діяло третє за величиною гетто в Європі. У ньому закатували майже 137 тисяч євреїв.
Коли в липні 44-го року радянські війська взяли Львів, у місті залишалося менше трьох сотень представників цієї нацменшини, які, аби вижити, ховалися в підземеллях. У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту на спільну молитву зібралися їхні нащадки. Живих свідків тих страшних подій у Львові вже навряд чи знайти, але є євреї, які пережили концтабори і важкі примусові роботи в Німеччині.
«Мені було 11 років. Маму посадили у в'язницю. Це було літо, тому я весь час сидів під стінами і говорив з нею з-за грат. Потім нагнали ще багато молоді. І погнали нас на вокзал з мамою. Загнали нас в товарні вагони, закрутити дротом і… висадили аж в Любліні. І в Любліні нас в концтабір відправили. Там ми провели півроку, а потім нас відправили в Німеччину. Я мусив працювати, бо їсти нам ніхто не давав, тільки талони, які треба було заробити і можна обміняти на харчі. Потім нас звільнили американці. І вже наші війська знову посадили в товарні вагони і повернули додому. Мама після того концтабору хворіла все життя, і я вже змалку заробляв і на неї, і на себе», – пригадує Віктор Корнійчук, який пережив концтабір.