Вперше в Україні ‒ опера «Дон Жуан» Моцарта із позначкою 16+ та елементами еротики. Таку постановку здійснив у Львові режисер Василь Вовкун.
Уже на перших звуках увертюри глядач розуміє: обіцянку приголомшити цією постановкою режисер виконав.
«Це філософський твір, хоча багато хто побачать в ньому такого надто еротичного, сексуального, але це треба збагнути глибше, ніж це лежить на поверхні. Мені здається, що я у творчості наблизився навіть до чогось дуже критично небезпечного: що таке смерть, що таке гріх», ‒ коментує режисер-постановник, директор Львівської опери Василь Вовкун.
Головні герої ‒ у джинсах і кросівках, вони опиняються у такій же ж сучасній сценографії у формі залізного лабіринту із відеопроекціями.
«Чому ми зараз отак відкидаємо пейзаж і переходимо в пластик, метал, скло? Бо дійсно так є, змінився світогляд. І це ми відображаємо у нашій сценографії», ‒ пояснює художник-постановник Тадей Риндзак.
За задумом творців постановки, металеві клітки з'їдають людину, а її душу перетворюють на монстра, такого, як звабник і вбивця Дон Жуан.
«То не важливо, чи ти в криноліні, чи ти в джинсах, ще й подертих, але важливо донести до нашої душі те, що заклав Моцарт у свою музику, у свої ідеї», ‒ додає Оксана Зінченко, художниця костюмів.
А музику Моцарта у цій опері називають вершиною його композиторської майстерності. Маестро написав її для Празького театру і сам диригував на прем'єрі.
«Це пізній Моцарт. «Дон Жуан» був написаний у 1787 році, якраз він поховав батька і зустрівся з молодим Бетховеном, влітку він приїхав з Відня і почав писати цю оперу на замовлення Праги», ‒ розповідає диригент-постановник Юрій Бервецький.
У Львові на головні партії відбувався кастинг, обрали кращих солістів не лише із Львівської опери, а й з театрів Одеси, Харкова, Дніпра. А от танцювальні номери поставив італійський хореограф Марчелло Алджері.
Відтепер осучаснений «Дон Жуан» буде у постійному репертуарі львівського театру.