Колишній керівник Інституту національної пам'яті, академік НАН України Ігор Юхновський презентував 4 травня у Львові книгу «Друга світова війна в історичній пам’яті України. За матеріалами Українського інституту національної пам’яті. – Київ-Ніжин, 2010». За словами Юхновського, книга має вплинути позитивно на формування спільної історичної пам’яті серед мешканців усієї країни, не залежно, на якому фронті вони воювали.
Під час круглого столу, присвяченого обговорення книги, Ігор Юхновський зазначив, що книга є доброю, і цим «не задовольняє жодну зі сторін», оскільки говорить про позитивний вплив українців з кожної з воюючих сторін у час війни.
«В цій книзі немає злоби… Тут має бути мінімум уваги до ворожнечі, максимум консолідації… Є Українська держава, тут виростають діти, є військо. Вони повинні виростати на однозначній картині подій», – сказав Юхновський.
Під час обговорення книги Ігор Юхновський також розповів, що згадане видання має бути перевидане з доповненнями за результатами сьогоднішнього засідання. Однак на перевидання також треба знайти кошти.
Ігор Юхновський зауважив, що книга була створена за результатами ряду обговорень теми Другої світової війни істориками, які працюють у Києві, тому говорити про одного автора і кількох не доводиться.
«Це книга про Другу світову війну в пам’яті українців. У ній вісім розділів», – сказав Ігор Юхновський.
З його слів, книга розповідає про внесок України у перемогу над фашизмом.
«Я уважно слухав істориків, які давали свої оцінки, і намагався звідти витягнути державотворчу діяльність українців, яка була різною у різний час. Ми намагаємось створити основу історичної пам’яті. Нація постає тоді, коли постає держава, і виникає потреба утверджувати історичну пам’ять. Вважаю, що історичну пам’ять має створювати влада. Але, безумовно, вона не може цього зробити без істориків», – пояснив свою думку Ігор Юхновський.
Також він розповів, що книга містить рідкісні карти, взяті з англійського атласу про Другу світову війну.
«Атлас було перекладено росіянами. Але росіяни відмовились надати нам згоду на використання фрагментів, тому ми звернулись до англійських авторів атласу і вони миттєво дали дозвіл, ми зробили свій переклад», – сказав Ігор Юхновський.
Своєю чергою, кандидат історичних наук, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Іван Патриляк зазначив під час обговорення книги: «Питання №1 – чи потрібна така уніфікована, єдина схема національної пам’яті українського народу у Другій світовій війні? Чи краще, щоб вона залишалася індивідуальною для кожної людини, родини, міста, села? Кожен історик, який відстоює ту чи іншу точку зору, певним чином має рацію…. Звичайно, творячи таку тему, ми дещо відсукаємо, дещо спрощуємо, адже якщо йдеться про більшість території держави, цього уникнути неможливо».
З його слів, одним з ключовим завдань істориків у роботі над цією книгою має бути демонстрація того, що чи не найбільшою проблемою для українців була відсутність власної держави у час Другої світової війни. «Якби держава була, все могло б бути по-іншому… Ми спілкувались з населенням по всій країні, і, на жаль, воно має специфічну пам'ять, здебільшого пов’язану із завершенням війни і повоєнними міфами. Населенню потрібно допомогти повернути пам'ять про початок війни, про окупацію, про що під кінець війни не хотіли згадувати, залишилась картинка про красиві моменти, а вся начинка була витравлена… Україна була різною у Другій світовій війні, тому створити єдину схему пам’яті, яка підходила б усім, нам не вдасться, але треба спробувати створити її настільки розгалуженою, щоб кожен знайшов тут відображення свого досвіду, досвіду своєї родини…».
Крім того, за словами Ігоря Юхновського, за час, поки він очолював Інститут національної пам’яті, інститут видав ряд матеріалів, які стосуються «державницького, українофільного трактування історичних подій», серед них праці на тему Голодомору, підручник з історії для учнів середньої та старшої школи тощо.
Як інформував ZAXID.NET , Ігор Юхновський вважає, що діти Галичини і Донбасу повинні вчити одну історію, яка «має бути так гарно написана, щоб була прийнятна для цієї дитини і її батьків як в Донбасі, так і в Галичині».