Книгу о. д-ра Михайла Димида "Херсонеське таїнство свободи" презентували сьогодні, 21 листопада, на філософсько-богословському факультеті Українського католицького університету. На думку фахівців, це видання - не просто підручник для студентів з еклезіології (еклезіологія досліджує те, що Церква сама про себе висловлює), а свого роду посібник для духовного росту людини.
"Мені подобається видавати такі контраверсійні книги, - відзначив під час презентації директор видавництва "Свічадо" Богдан Трояновський. - Я переживаю за те, щоб богослов’я не стало імпотентним та нецікавим. Щоб воно не було лише інтерпретацією документів Ватикану. Нам треба бути більш цікавими і думати про те, у який бік розвивається церква. Отець Димид у своїй книзі робить це. Завдяки таким думкам церква може ставати більш цікавою".
"Ще я б відзначив у цьому підручнику його києвоцентричність, - зазначив о. Ігор Дацюк. - Вона вигідно відрізняє цей підручник від інших, які або повторюють схеми західних, або вирізняють специфічно греко-католицькі теми, применшуючи значення інших. Але з іншого боку ця тематика також може стати небезпечною, адже може бути початком відходу у етноцентричність".
У книзі вичерпно розкриті такі теми, як Святе Письмо і Церква, еклезіологічні погляди Отців Церкви, еклезіологія мучеництва, еклезіологія престолу і храму, еклезіологія ікони, еклезіологія Заходу та Сходу, еклезіологія Київської Церкви. Показано специфіку протестантської і православної еклезіології; розглянуто еклезіологічні аспекти праць Митрополита Андрея й Патріярха Йосифа. Книга отримала Imprimatur (благословення) Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара.
"Основним мотивом, що спонукав мене до праці над цим виданням, було те, що як викладач богослов’я Церкви я не мав підручника для студентів, - розповідає о. д-р Михайло Димид. - Пізніше я зрозумів, що в УГКЦ власних підручників із еклезіології ніколи не було, завжди користувалися римськими чи московськими матеріалами. Отож я намагався написати цю працю для себе й для студентів. Разом із тим я відкрив для себе велич нашої Церкви, яку, переконаний, треба смиренно утверджувати через відкритість, любов і служіння всім".