25 лютого у Львові презентували книгу оповідань “Фадо” у перекладі Богдани Матіяш одного з найвідоміших польських сучасних письменників Анджея Стасюка. Книжка вийшла у видавництві «Грані-Т».
За словами випускового редактора видавництва "Грані-Т" Олени Мовчан, ця книга є дуже відвертою, у ній немає посередника між автором і читачем. У "Фадо" - 24 оповідання.
"Я не є ідеальним читачем Стасюка, але коли читала цю книгу, зловила себе на тому, що вона спокійна. У цій книзі Стасюк набагато приватніший, ніж в інших своїх книгах. Він сміливо говорить про Європу, і так само сміливо говорить про себе. Колись Тарас Прохасько сказав, що він пише, щоб показати, як можна думати. То мені видається, що Анджей Стасюк пише, щоб показати, як можна бачити", - зазначила перекладач "Фадо" Богдана Матіяш, для якої це "книжковий перекладацький дебют".
За її словами, серед цих оповідань-есеїв є про Карпати, есей, присвячений дитинству, про досвід самотності, досвід ув’язнення (А.Стасюк був засуджений за дезертирство), есей про дорослішання його доньки, про Папу Івана-Павла ІІ, написаний незадовго до смерті Папи. "Міркування про те, що для Польщі означає християнство, що таке канонізація. З одного боку до Івана-Павла ІІ проявляли велику пошану, а з іншої сторони, коли його приймали в Польщі, то створили якийсь кічовий карнавал, з шумом, гамом, а Папа в той час виглядав дуже самотньо. Є есей про свято всіх святих, коли на цвинтарі запалюють свічки. Сам Стасюк живе в горах, на схилах яких є багато поховань ще з часів І та ІІ Світових воєн. Не всі могили мають того, хто за ними догляне. І в Стасюка є таке міркування, що, якщо він живе на цій землі – значить він теж відповідальний. І він об’їжджає цвинтарі, ставить свічки", - розповіла Богдана Матіяш, додавши, що ця книга це "спроба поглинути в життя письменника, досвід усім бачити, що з ним відбувається".