Українське лікарське товариство продовжує відстоювати приміщення на вулиці Кармалюка у Львові, де зараз працює Музей історії медицини імені Мар'яна Панчишина.
Дочка колишнього власника приміщення Тимофія Глухенького вже шостий рік через суд намагається повернути собі будинок. У жовтні минулого року Львівський обласний суд прийняв рішення залишити будівлю у власності громади. Втім, 11 лютого у Києві відбудеться ще одне судове засідання.
Представники Г. Глухенької, яка претендує на будинок, подали касаційну скаргу у Вищий спеціалізований господарський суд з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Товариство занепокоєне тим, що на розгляд справи впливатимуть зовнішні чинники.
"Це зокрема підтверджується тим, що касаційне провадження було відкрито в той же день, коли була подана касаційна скарга, - каже представник товариства Анатолій Веклич. - З практики вам можу повідомити, що така швидкість вищого спеціалізованого суду є дивною. Як правило, такого не буває ніколи".
"Суддя ж у своїй ухвалі про касаційне провадження вказав неприпустимі з точки зору права речі, - продовжив Веклич. - Зокрема він визнав, що касаційна скарга дає підстави вважати, що Апеляційним судом Львівської області порушено норми матеріального і процесуального права".
Тож, скоріше за все, представники Товариства подадуть клопотання про недовіру судді.
Судова тяганина щодо цього приміщення триває з 2010 року, відколи до Львова приїхав Євген Глухенький і вирішив повернути будинок, у якому у 40-50 роках минулого століття мешкав його дід Тимофій Глухенький. Після кількох років проживання на Кармелюка, 3, Тимофій передав будівлю на баланс громади міста за умови компенсації її вартості та переїхав до Києва разом з родиною.
Онук лікаря Глухенького переконує, що вони із матір`ю та їхніми адвокатами працюють винятково у правовому полі.
"Цей будинок дійсно належить моєму дідусю. І ми керуємося лише документами, які є в органах державної власності. Ці документи підтверджують, що дід купив цей будинок і він є власником", - каже Євген Глухенький.
Дочка Глухенького намагалася отримати право приватної власності на споруду і вивести її із комунальної власності, подавши відповідний позов у Личаківський районний суд Львова.
Відповідно до рішення суду першої інстанції, право власності на будівлю на вулиці Кармелюка, 3 залишалось за громадою міста. Однак після численних судових позовів від родини Глухеньких, у червні 2014 року Личаківський районний суд під головуванням судді Шеремети Г.І визнав право власності за Глухенькими.
Згодом, 16 жовтня 2014 року Львівський обласний суд прийняв рішення залишити будівлю у власності громади.
Юридичний представник сім’ї Глухеньких у Львові Валентин Кавун заперечує слова депутата і вважає, що Глухенькі претендують на будинок на законних підставах.
«Глухенькі ніколи не претендували на власність цього будинку. Дід Глухенького купив цей будинок у 1948 році, він як купець цей будинок в подальшому втратив. Радянська влада виманила у них заяву про те, що вони просять перевести будинок на баланс міста і отримати за нього компенсацію, яка так і не була виплачена. Тому Глухенькі претендують на фінансове відшкодування», – зазначив він.
Також юрист додав, що Глухенькі не збираються переїжджати до Львова та заважати діяльності Музею, а лише просять повернути гроші за втрачену власність.
До слова, у 1925 році цей будинок збудував видатний український лікар і громадський діяч Мар'ян Панчишин. У приміщенні жила його родина, а також працювала приватна лікарня.
Після смерті Мар'яна Панчишина його сім'я емігрувала в Австрію, а потім у США.
Сестра Мар'яна - Михайлина, яка залишилася жити у Львові, через підставних осіб, як кажуть у лікарському товаристві, продала будинок Тимофію Глухенькому.