22 квітня у Львові стартувала ІV Всеукраїнська науково-практична конференція з медичного права (ІІІ Міжнародна науково-практична конференція з медичного права): «Медичне право України: проблема паліативної допомоги та медико-соціального обслуговування населення».
Конференція триватиме до 24 квітня. Участь у конференції беруть медики та науковці з України, Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Білорусь, Республіки Польща, США.
Як повідомила головний редактор журналу «Медичне право» Ірина Сенюта, такі конференції з медичного права стали в Україні щорічними.
«Цьогорічна тема – паліативної допомоги та медико-соціального обслуговування населення – наболіла. Мета конференції – обговорити і напрацювати нові підходи у цьому напрямі. За результатами конференції ми подамо свої рекомендації для державної влади», – зазначила Ірина Сенюта.
Серед проблем, які, на думку І.Сенюти, варто обговорити - визначення статусу хоспісів (медичні заклади з догляду за невиліковно хворими).
«Людям потрібно допомогти гідно закінчувати земне життя. Навіть за рішенням Єропейського суду з прав людини, смерть не має залишатися приватною проблемою хворого і його родини. Держава має подбати, окрім медичної, про соціальну та психологічну допомогу хворому та його родині», – зазначає Ірина Сенюта.
Також вона поінформувала, що за результатами конференції буде видано спецвипуск журналу «Медичне право».
Окрім того, у межах конференції відбудеться презентація трьох нових видань у галузі медичного права: «Страхування у галузі охорони здоров’я», «Медико-правовий тлумачний словник», «Охорона здоров’я та права людини».
Як розповіла начальник юридичного управління Міністерства охорони здоров’я України Владислава Бронова, перші хоспіси в Україні почали створювати наприкінці 90-х років ХХ сторіччя передусім для обслуговування хворих на ВІЛ/СНІД пацієнтів за ініціативи громадських організацій, які займались цією проблемою.
«Зараз Міністерство розробляє державну цільову програму з розвитку паліативної та хоспісної допомоги в Україні до 2014 р. Також існує наказ МОН, який передбачає план дій щодо розвитку хоспісно-паліативної допомоги у 2009-2012 рр. Також є співпраця церков різних конфесій з державою з цього питання. Загалом цей напрям було включено до пріоритетних у сфері охорони здоров’я ще 2009 року», – додала Владислава Бронова.
Зараз в Україні діють 17 хоспісів державної форми власності, крім того, такі послуги надають багато відділень при інших закладах охорони здоров’я.
Паліативна допомога – це досить новий для всього світу та надзвичайно важливий напрям піклування про тяжкохворих. Цей термін походить від латинського слова, що в перекладі означає “плащ”. Тобто мета такої допомоги - пом’якшити вияви невиліковної недуги, огорнути людину турботою, зробити все можливе, щоб її відхід у Вічність був гідним. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 1982 року визначила паліативну допомогу як окремий напрям медицини (як догляд за людиною в останні дні її життя). З 2002 року до паліативної допомоги додається ще й тривале піклування про пацієнтів, яких сучасна медицина не може вилікувати. Відтак хоспіси стали лише однією зі складових великої системи медичної, соціальної, психологічної та духовної допомоги безнадійним хворим та їхнім родинам.