Соціологи провели опитування мешканців Львівської громади щодо якості життя в місті – попросили оцінити міський транспорт, медичні послуги, благоустрій, довкілля тощо. Попри війну львів’яни оцінили якість життя найвище за останні 10 років: 3,54 бали із 5 можливих. Результати дослідження агенції Fama оприлюднили у Львівській міськраді 13 червня.
Згідно з результатами опитування, мешканці Львівської громади задоволені умовами для життя, створеними в громаді. Зокрема, найвищі показники у 2024 році отримали такі аспекти: умови для сімейного життя (79% опитаних задоволені ними), умови для проведення дозвілля (77% задоволених), умови для здобуття освіти (75% задоволених).
Дещо нижчі та все ж високі показники задоволеності зафіксовано щодо умов для професійної самореалізації та ведення бізнесу (67% та 56% задоволених, відповідно).
Як зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, після початку повномасштабного вторгнення портрет львівʼянина змінився, тому міській владі важливо розуміти, у якому напрямку потрібно працювати. «Близько 30 тисяч львів'ян пішли на фронт, кардинально змінивши своє життя. А це означає, що 30 тисяч сімей стали сімʼями військовослужбовців, а надалі ветеранів. Змінилися їхні погляди на життя, а також запити і потреби. Нам важливо розуміти, що думають і як відчувають своє місто його мешканці», – зазначив мер.
«Загалом методологія є сталою, і чимало показників не міняються з 2013 року, що дозволяє нам зробити порівняння і висновки про те, як змінюється ситуація у місті. Проте ситуація в країні і в межах Львівської громади теж змінюється, тож ми змушені реагувати на це. Період ковіду і повномасштабне вторгнення, якісь органічні зміни, які відбуваються у житті міста – це все було враховано. Відтак оцінювали і зміни в транспортній системі, пов’язані з оплатою. У системі освіти додали оцінку дистанційного навчання. А задоволеність безпекою в місті є однією з найвищих серед усіх показників, які ми досліджували», – розповіла засновниця і керівниця дослідницької агенції Fama Мар’яна Малачівська-Данчак.
Керівник комунальної установи Інститут міста зауважив, що результати дослідження стануть вихідними даними для наступних стратегічних планів Львова, зокрема, концепції інтегрованого розвитку Львівської громади, яку зараз розробляють. Також результати дослідження важливі для структурних підрозділів Львівської міськради, адже на основі цих даних вони можуть розробляти програми на наступні роки.
Благоустрій та довкілля
Найвищі оцінки задоволеності мешканців отримала робота критичної інфраструктури: стабільністю газопостачання задоволені 93% опитаних мешканців громади, електропостачанням – 90% (варто зазначити, що опитування проводили у період, коли не було відключень електроенергії), водопостачанням – 88%, стабільністю роботи систем централізованого опалення – 85%, справністю каналізації – 78%. Високі оцінки задоволеності отримано також щодо різних аспектів освітлення: 80% мешканців задоволені освітленням сходових кліток будинку, освітленням житлових кварталів та прибудинкових територій – 76%, магістральних доріг – 75%. Не всі типові «болі» львів’ян, однак, з часом залагоджуються:
- задоволеність станом магістральних доріг декларують 58% опитаних мешканців громади (для порівняння, у 2018 році цим аспектом благоустрою були задоволені 47% опитаних мешканців Львова);
- якістю води з-під крана задоволені 45% опитаних мешканців громади (31% опитаних мешканців Львова у 2018 році);
- задоволені регулярністю вивезення сміття 79% опитаних мешканців громади (44% опитаних мешканців Львова у 2018 році);
- задоволені умовами для роздільної утилізації побутових відходів 33% опитаних мешканців громади (31% опитаних мешканців Львова у 2018 році).
Результати опитування (фото ЛМР, клікніть на картинку, щоб збільшити)
Транспорт
У порівнянні із 2019 роком, у 2024 році зросла задоволеність користувачів громадським транспортом – 3,59 (проти 3,20 у 2019 році).
Якщо говорити про конкретні аспекти, де оцінки покращились, то це, насамперед, технічний стан та внутрішнє оснащення, пристосованість до потреб людей з інвалідністю рухомого складу, охайність салону електротранспорту, сполучення між районами, технічний стан та внутрішнє оснащення рухомого складу автотранспорту.
Єдиний індикатор, де задоволеність користувачів знизилась – вартість проїзду у міському електротранспорті. Власне незадовго до проведення опитування (у грудні 2023 року) були змінені тарифи та спосіб оплати у громадському транспорті. Тоді вартість проїзду зросла лише в електротранспорті, натомість оплата в автобусах знизилась.
Безпека
Всупереч умовам повномасштабного вторгнення, мешканці Львівської громади у 2023 році декларують високий рівень задоволеності власною безпекою. Індекс безпеки в громаді зріс на 15%: з 3,49 у 2019 році до 4,09 у 2024 році.
Досить звичне спостереження: чоловіки декларують вищий рівень задоволеності безпекою в різних ситуаціях, ніж жінки.
Найбільшою загрозою власній безпеці мешканці Львівської громади називають ворожі атаки (ракетами чи безпілотниками): загалом ¾ опитаних називають цей ризик високим чи дуже високим; і тільки 2% респондентів не бачать такої загрози для своєї безпеки. Наступними за рівнем небезпеки є пандемія та блекаут (близько третини опитаних маркують кожну з цих загроз високим чи дуже високим ризиком).
Охорона здоров’я
Соціологи також з'ясували, що за останнє півріччя від проведення дослідження 47% опитаних звертались до лікаря: 37% опитаних звертались до фахівця в державний чи комунальний заклад, 10% – в приватний.
Серед відвідувачів закладів різних форм власності зʼясували оцінку задоволеності: клієнти приватних медичних закладів декларують вищий рівень задоволеності, аніж клієнти державних/комунальних медичних закладів. Водночас інтегровані показники 2024 року є загалом вищими, ніж у 2019 році. Також спостерігається поступове скорочення різниці між показниками стану та сервісу.
Освіта
Абсолютна більшість дітей респондентів навчаються в комунальних/державних закладах освіти. Крім того, кожна друга дитина відвідує заклади / заходи позашкільної освіти: серед дошкільнят таких 52%, серед школярів – 58%. Найчастіше це гуртки при школі (22% серед усіх дітей респондентів), приватні секції (12%) чи музичні/танцювальні/художні школи (10%).
Соціологи навіть запитували, з яким настроєм дитина йде та повертається зі школи. Так, із позитивним настроєм до школи йде 26%. Із позитивним повертається 36% дітей. Із нейтральним до школи йде 20% учнів, а повертається – 17%.
Соціальне благополуччя
¾ учасників опитування загалом задоволені своїм життям у Львівській громаді та різними його аспектами. Зокрема, стосунками у родині (середня оцінка задоволеності 4,25 з 5 максимальних), рівнем освіти (3,81), житловими умовами (3,70), суспільною позицією (3,57), забезпеченням особистих прав (3). Індекс задоволеності роботою, серед тих, хто працює, становить 3,75
Близько 71% респондентів називають себе щасливими людьми, 8% – самотніми.
Водночас спостерігається зниження інтегрованого показника матеріального благополуччя у порівнянні з попередніми замірами. Факторами впливу тут можуть виступати як суттєві економічні виклики, які ми пережили у міждослідницький період, – пандемія Covid-19 та повномасштабне вторгнення, так і зміна структури об'єкта дослідження. Зокрема, цього року соціологи зафіксували нижчі показники задоволеності фінансовим та матеріальним становищем.
Громадська активність
Дещо менше половини (44%) опитаних мешканців Львівської громади протягом останнього півріччя долучались до ініціатив, спрямованих на покращення якості життя. Зокрема, 17% респондентів зазначили, що долучались до поліпшення благоустрою, 11% комунікували з місцевою владою заради розв’язання локальних проблем, а 9% долучались до соціальних заходів чи брали участь в діяльності організацій та спілок (загалом же 33% опитаних мешканців є членами тих чи інших організацій / спілок).
Найпоширенішою формою включеності в благодійні чи волонтерські практики, пов’язані з війною, можна вважати участь у зборі коштів на потреби Сил оборони: 83% опитаних мешканців Львівської громади «підтримували гривнею» такі збори протягом останнього року.
Лояльність до міста
Лояльність мешканців до міста є складною і багатовимірною субʼєктивною концепцією, часто ця оцінка відображає загальне задоволення життям у конкретному населеному пункті. Серед питань у цьому блоці, які поставили містянам: чи люблять вони Львів, чи хотіли б вони тут народитися, чи навпаки покинути це місто.
У 2024 році соціологи зафіксували найнижчу оцінку лояльності до міста. Зниження показника пояснюється, в першу чергу, включенням в опитування суттєвої частки ВПО.
Дослідження проводилось у січні-лютому 2024 року дослідницькою агенцією Fama на замовлення комунальної установи «Інститут міста» в рамках проєкту «Інтегрований розвиток у Львівській громаді» за фінансової підтримки агенції Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ). Цьогоріч географія дослідження розширена до меж Львівської громади та включає внутрішньо переміщених осіб, які зараз тут проживають. Анкета мала понад 20 сторінок запитань. Всього опитали 800 мешканців Львівської громади, в тому числі ВПО, віком від 18 років.
Додамо, що соціальний моніторинг «Якість життя у Львові» є найбільшим дослідженням громадської думки, проведеним у Львові. Перші замірювання у Львові проводили ще у 2013 році.