12 червня о 18:00 в Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького пройдуть «Мистецькі Діалоги: Харків-Львів». У програмі - лекція, виставка та фільм, що так чи інакше стосуються Харкова.
Директорка та кураторка Харківської муніципальної галереї Тетяна Тумасян прочитає лекцію «Харківське художнє середовище (1991–2017)». Тетяна Тумасян курувала та готувала низку важливих художніх проектів: «Unrespectable» (до 80-річчя Бориса Михайлова), «Гнилицький. вул. Дарвіна», виставку провідних майстрів сучасного українського мистецтва в рамках паралельної програми «Арсенале-2012», проект до відкриття ЦСМ, присвячений спадковості мистецтва авангарду «Від Конструктивізму до Contemporary» та інші.
Серед ішого на лекції йтиметься і про Павла Макова
Лекція присвячена Харкову та його мистецтву часів перебудови й початку української державності, зокрема, іменам та явищам, які представляють Харків та Україну на сучасній мистецькій мапі, серед яких і «Харківська школа фотографії» та Борис Михайлов як її бренд, нонконформісти та молодші представники неофіційного мистецтва (Павло Тайбер, Євген Джолос-Соловйов, Павло Маков, Олена Кудинова). До речі, Борис Михайлов представляє Україну на Венеційській бієнале.
Щодо виставки, то у Національному музеї триває проект харківського художника Павла Макова «Фонтан». У виставковому проекті Павла Макова «Фонтан» важливу роль відіграють цифри. Переважно чотиризначні, що позначають роки, і ті, що діляться на два. «Власні роздуми Макова щодо трансформацій змісту простих об’єктів, якими населені ландшафти його робіт, співіснують із текстом роману італійського письменника Італо Кальвіно «Невидимі міста», який художник постійно перечитує. Роман закінчується відомим фрагментом: “Пекло живих – це не те, що настане колись, якщо воно існує, якщо воно є тут, якщо це є пекло, в якому ми живемо повсякденно і яке творимо, перебуваючи разом. Є два способи жити так, аби воно не спричиняло страждань. Перший – не важкий для багатьох: прийняти пекло та стати його частиною, поки воно не стане непомітним. Другий – ризикований та потребує сталого напруження: відшукати та вміти розпізнати, хто і що посеред пекла не є пеклом, підтримати це та розповсюдити”», - вважає Борис Філоненко.
Кадр з фільму «Вагрiч та чорний квадрат»
Також програма містить фільм режисера Андрія Загданського «Вагрiч та чорний квадрат», який розповідає про Вагріча Бахчаняна (1938- 2009) - художника, поета-концептуаліста. У 1957 році він вступив до Харківської Студії декоративного мистецтва. У 1965-му році вперше брав участь в неофіційній виставці. Переїхав в Москву в середині 60-х років, де у 1967–1974 роках працював в гумористичному відділі «Літературної газети». Колажі Бахчаняна також публікувались в журналах «Знание-сила» й «Юность». Автор багатьох афоризмів. Бахчанян придумав псевдонім «Лімонов» своєму другу, письменникові Едуарду Савенку. У 1974 році художник емігрував до Нью-Йорка, де продовжував активно працювати. Після показу у Національному музеї фільм можна буде побачити у Палаці мистецтв (з 14 червня).
Фото: Павло Паламарчук/zaxid.net