Минув 101 рік із часу проголошення Української держави. Щороку 1 листопада львів'яни відзначають Листопадовий зрив. У цей день місто знову перетворилося на столицю Західноукраїнської Народної Республіки.
Макар Гаталяк в образі парламентаря ЗУНР зачитав відозву Української Національної Ради. 1 листопада її читали в центрі міста та роздавали листівками — для галичан цей період 1918-го знаменував великий шанс.
«Український народе! Голосимо тобі вість про твоє визволення з віковічної неволі. Віднині Ти – господар своєї землі! Вільний горожанин Української держави», — читає пан Макар.
«Після розпаду Австро-Угорської імперії на теренах західної України, на теренах Галичини утворився вакуум влади. За Галичину почали змагатися поляки, які були теж під владою Австро-Угорської монархії і українці», — пояснює член Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» Макар Гаталяк.
Це була справді боротьба наввипередки. Українці готувалися захищати Львів від польської ліквідаційної комісії, яка незабаром мала прибути та встановити у місті свою владу.
«Уночі українські військові захопили головні адміністративні будівлі в центральній частині міста, вже вранці у будівлях були представники УНР, із яких формувалася українська адміністрація для того, щоби почати будувати українську державу», — розповів голова Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» Любомир Горбач.
Поляки таки «завітали» до столиці ЗУНР. Проте візит не був дружнім. Розпочалася знаменита битва за Львів, яка тривала понад 20 днів. Битву за місто називають останньою джентльменською війною в Європі. Адже коли починалися перші бої, перестрілку могли припинити, бо проїжджав трамвай. І, хоч українці у цій битві згодом програли, ЗУНР стала взірцем для нащадків — як боротися за своє, рідне.
«Цей стан є в нас, усередині. В нашій душі. Ми є частиною свого народу, і для нас ці події не були чимось таким надзвичайним, це був просто якийсь вираз, скажімо, тої боротьби, яка сьогодні продовжується в інших формах», — вважає член Товариства пошуку жертв війни «Пам'ять» Ігор Войтович.
Західноукраїнська Народна Республіка проіснувала до січня 1919 року — тоді ж Східна та Західна Україна нарешті об'єдналися.