17 червня у Львівському палаці мистецтв репрезентували книгу "Запали свічу" Михайла Гориня. До книжки увійшли його автобіографічна розповідь, нариси і спогади про політв’язнів, інтерв'ю, документи, світлини, виступи, що охоплюють цілу епоху боротьби за людські права і незалежність України - від 30-х років донині, - інформують організатори.
"Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму" — цим девізом керується видатний громадський і політичний діяч, організатор самвидаву, правозахисник Михайло Горинь. І так починається коротенька передмова видавця до книги "Запалити свічу", яка вийшла друком у харківському видавництві "Права людини". У книжці, впорядкованій Василем Овсієнком, є низка статей, інтерв’ю та виступів про національно-визвольний і правозахисний рух в Україні, про діяльність в Українській Гельсінській спілці, у Народному Русі, в Українській республіканській партії, у Республіканській християнській партії. Опубліковано тут обидва його вироки, кілька десятків фото. І думкою про свічку дихає кожна сторінка книги.
Горинь Михайло Миколайович (нар. 17 червня 1930, Кнісело) - народний депутат України 1-го скликання, правозахисник, дисидент та політв'язень радянських часів, почесний голова Республіканської христианської партії, брат Богдана та Миколи Горинів, двоюрідний небіж Миколи Лебідя.