Сьогодні, у Львові, всі зацікавлені зможуть поспілкуватись із директором музею в Буа-де-Казьє (Бельгія) Жаном-Луї Делаетом. Бельгійський музей на місці колишньої шахти є прикладом трансформації промислових об’єктів у музейні комплекси та є зразком сучасного індсутріального туризму, повідомляє організатор зустрічі Божена Городницька.
Тема презентації«Шахтарська Валлонія: шлях від виробництва до музею». За словами організаторів, історія бельгійського музею в Буа-де-Казьє має в основі одну із найтрагічніших сторінок в історії країни.
8 серпня 1956 року на шахті Буа-дю-Казьє (Bois du Cazier), у Бельгії, виникла пожежа. Вона була настільки стрімкою і потужною, що з 275 гірняків, які на той момент перебували під землею, врятувалося лише 13.
Ця трагічна подія – найбільша з катастроф в історії гірської справи Бельгії – стала не тільки каталізатором кризи бельгійської гірської промисловості, але й спричинила перепрофілювання потоку трудової еміграції в країні. Більшість загиблих шахтарів становили заробітчани, переважно італійці.
По катастрофі шахта була відновлена та експлуатувалась ще 10 років. 1967 року її було закрито. У 1985-му організація колишніх шахтарів-італійців (які на той час проживали в Бельгії) розпочали збір підписів за збереження комплексу шахти. Завдяки цій ініціативі шахті було надано статус пам’ятки історії. Впродовж ’90-х комплекс було реконструйовано і перетворено в музейно-меморіальний центр. Тут розмістився музей промисловості, музей скла і меморіальний музей катастрофи 1956 року.
2012 року Буа-дю-Казьє була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Зустріч із директором бельгійського музею відбудеться 29 червня, о 15:00 в URBAN бібліотеці, що на вулиці Устияновича, 4.
На світлинах бельгійсьий музей у Буа-дю-Казьє. Фото: Божена Городницька.