Як війна змінює світ, яким він буде через десяток років та чи можливий мир на сході України. Ці теми обговорюють провідні експерти, політики та дипломати на Львівському безпековому форумі, що стартував у четвер, 30 листопада.
Гості першого Безпекового форуму у Львові – провідні політики, дипломати, військові та науковці із майже десятка країн світу.
«У ХХ ст. Львів був у шести різних країнах. Я не знаю, чи є на світі місто, яке відчуло на собі, що це таке. Ми були жертвою, але ми не хочемо нею бути. Ми не хочемо більше бути жертвою і українці показали це в 2013-14 роках, коли голіруч відбили агресора», – зазначив міський голова Львова Андрій Садовий.
Перший день Безпекового форуму у Львові почався зі скандалу. Його влаштував голова обласної адміністрації Олег Синютка. Він зробив зауваження щодо карти, на якій було зображено окуповані території Донбасу, які було позначено як «People’s republics of Donetsk and Luhansk».
«У мене є запитання до організаторів, віце-спікера, міського голови і тих, хто себе вважає учасниками цього заходу. Я змушений за результатами цього звернутись до СБУ для того, щоби перевірити, чи є це випадковість, чи задумана річ для того, щоб дискредитувати львівський регіон», – заявив голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка.
Та цей інцидент не вплинув на подальшу дискусію. Головна тема – агресія Росії.
«Все, що відбуваєтся в Україні, зокрема в контексті гібридної війни, це, на жаль, полігон для Росії. Україна – на вістрі. Але весь світ вивчає, як давати із цим раду, на прикладі України», – зазначив канадський тіньовий міністр Нацбезпеки Джеймс Безан.
На чотирьох головних дискусіях гості ведуть діалог про післявоєнний спадок, нові виклики, методи агресивного впливу та гібридні конфлікти.
«Я не називаю Мінські домовленості угодами, це наче німцям говорити про Версальський мир. Це ніщо інше, як Мінський диктат, який був нав'язаний Україні силою і він є неправомірний, бо право України на територіальну цілісність і на контроль власних кордонів, яке визнається на міжнародному рівні, тут нівелюється», – вважає Владімір Сокор, старший науковий співробітник вашингтонської аналітичної організації «Джеймстаун Фаундейшн».
Український науковець Михайло Гончар дослідив, що усі акти агресії Росії припадали на пік видобування нафти та газу. Аби зупинити апетити північного сусіда, він пропонує всій Європі спільно на 120 днів припинити купувати у нього вуглеводні.
«Російський нафтогазовий експорт жорстко зав'язаний на європейському ринку. Йому нема куди дітися, в Китай вони все це не перекинуть. Тому, якщо провести такі навчання, то це призведе до зупинки російського нафтогазового експорту, різкого зменшення надходжень. Захід витримає це», – запевнив президент центру глобалістики «Стратегія 21» Михайло Гончар.
Упродовж двох днів, 30 листопада та 1 грудня, у Центрі ім. Митрополита Андрея Шептицького УКУ проведуть чотири головні дискусії, презентують наукові дослідження та організують зустрічі окремих делегатів.