29-31 жовтня у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи у Львові відбудеться Міжнародна конференція "Міська єврейська спадщина та історія Центрально-Східної Європи". До Львова з’їдуться дуже відомі світові імена науковців.
"Мета - щоб про Львів більше дізналися, а також спробувати отримати новий імпульс від цієї конференції. Львівська влада веде кампанію щодо відкритістю цього міста. "Львів відкритий для світу" - про це ми теж говоримо. Такі діалоги, конференції дуже важливі для Львова", - зазначив директор Центру міської історії Центрально-Східної Європи д-р. Гаральд Біндер.
Протягом трьох днів буде вислухано чимало виступів, вони стосуватимуться єврейських слів у Львові. Зокрема, у темі "Єврейська спадщина в Центрально-Східній Європі: забута, знов відкрита та відбудована" Омер Бартов (Університет Брауна, Провіденс) виступить з докладом "Останні сліди єврейської Галичини: чому вони зникають і чи треба їх рятувати?"; Леонід Фінберг (Центр юдаїки Національного університету "Києво-Могилянська Академія") - "Збирання єврейської спадщини в Україні, 1991-2008 рр."; Пьотр Пілюк (Соціально-культурна асоціація євреїв Польщі, Варшава) - "Сліди присутності: Культурна спадщина німецьких євреїв у Вроцлаві та Нижній Сілезії (Польща)"; Хаїм Ґертнер (Яд Вашем) - "Святі надгробки": старе єврейське кладовище у Львові та створення "Проекту по збереженню міста" у Східній Європі в середині XIX століття"; Фелікс Акерман (Європейський університет Віадріна, Франкфурт-на-Одері) - "Вбивство, міграція та пам’ять: Межі локальної обізнаності у темі єврейської спадщини у Гродно після Голокосту". Загалом тем буде п’ять - ще учасники обговорюватимуть "Архітектурні та мистецько-історичні аспекти", "Міську ревіталізацію: питання економіки, туризму, планування та дизайну міста", "Від/будову: автентичність та віртуальність", "Роль музеїв".
Багатогранна матеріальна та культурна спадщина єврейської цивілізації у Центральній та Східній Європі, майже знищена під час Голокосту, у повоєнний період опинилася у цілковитому занепаді. Унаслідок розпаду Радянського Союзу та лібералізації суспільно-політичного життя, розпочався процес відкриття, повернення та відновлення пам'яті про єврейську спадщину Галичини. З поваги до міського простору, регенерація та ревіталізація єврейських історичних дільниць стала предметом особливого зацікавлення, в якому наклалися складні аспекти теорії і практики: зв'язок між минулим, пам'яттю та історією, питання реальності, автентичності та віртуальності, міське планування та економічні аспекти відновлення історичної спадщини тощо. Водночас згадані питання простру, його символічні значення та практичне використання загалом вимагають контекстуалізації в рамках єврейської історії Центральної та Східної Європи.