У Львові працює табір активної реабілітації людей з травмами хребта. За тиждень інструктори, які самі пересуваються на візках, показують, як правильно керувати ними, тримати баланс та долати перешкоди на вулицях. Розповідають, як самі змирилися зі своїм станом і показують як жити повноцінним життям, незважаючи на травму.
У табір активної реабілітації приїхали дев’ятеро учасників. Ці молоді чоловіки та жінки внаслідок травми хребта тепер не можуть ходити. На візках вони нещодавно, тож змушені заново вчитися робити раніше елементарні речі ‒ одягатися чи пересідати з крісла на ліжко.
«Програма працює за методою рівний — рівному. Тобто навчають люди на колясках інакшу людину, також на колясках. То нас зараз в цілому живе 16 людей в цьому корпусі», ‒ розповіла організаторка табору активної реабілітації Каріна Кардаш.
І учасників, і тренерів постійно страхують волонтери. Тренер Віталій сам користується візком вже 12 років. Чоловік розповідає, що за тиждень навчитися всього неможливо, однак можна зрозуміти, як керувати своїм тілом.
«В мене така класична травма пірнальника. Я був на морі, з’їхав з гірки і отримав травму шийного відділу. В мене не працюють ноги, частково не працюють руки. В цілому, десь я років 5 навчався пересідати, тримати баланс, пересідати. Це такі перші найважливіші для мене навички», ‒ додав Віталій Пчьолкін.
Євгенія приїхала на табір з Києва. Дівчині 18 років, з візком вона трохи більше року. У таборі вже навчилася сама підійматися з підлоги, тепер вчиться самостійно долати сходи.
«Ми піднімалися по сходах, що було дуже важко. Я думала, що я не піднімуся, але піднялася і все вийшло. То реально, треба мати сильні руки і знати техніку, як правильно підніматися, і все можливо. Нас навчають того, щоб ми повністю були самостійні, щоб без ніякої допомоги ми змогли зробити все», ‒ розповіла учасниця табору Євгенія.
Ще одне випробовування ‒ пересування містом. Вулиці в Україні досить рідко пристосовані до людей з особливими потребами. Тож базова дисципліна у таборі ‒ це техніка їзди.
Учасники навіть складають своєрідний іспит. «Ми трьома групками невеличкими спустилися через Стрийський парк, сіли на низькопідлогові автобуси і спокійно добралися до центру. В центрі так трохи, знаєте, погуляли по бруківці, відчули її повністю, бо всі майданчики, де можна спокійно пересуватися, зайняті столиками», ‒ додала організаторка табору Каріна Кардаш.
Табори активної реабілітації влаштовують вже 27 років. Вони є благодійними. Скільки людей отримають навички активного життя ‒ залежить від того, скільки грошей вдасться зібрати на наступний рік.