У музеї Івана Франка у неділю, 7 травня, під час святкування 761 дня народження міста започаткували новий проект «Сніданок у музеї». У Домі Франка провели філософське обговорення на тему «Любов чи голод: що нами керує?». Своїми роздумами із відвідувачами ділилися перекладач Андрій Содомора, історик філософії Андрій Дахній, літературознавець Данило Ільницький та директор музею Богдан Тихолоз, повідомили у прес-службі Львівської міської ради.
Фото Романа Балука та Олега Кохана
Тема обговорення, за словами Богдана Тихолоза, інспірована самим Іваном Франком, адже у знаменитому філософському трактаті «Що таке поступ?» він міркував так:
«Поступ цілої людськості – се величезна і дуже складна машина. Вона порушується силою, на яку складаються тілесні й духові сили всіх людей на світі; ані одному чоловікові, хоч який би він був сильний та здібний, ані одній якісь громаді годі запанувати над рухом тої машини, годі керувати нею. Як у цілій природі, так і в розвою людства керму держать два могутні кондуктори, то ті самі, яких пізнав вже великий німецький поет і вчений Йоганн Ґете, а то голод і любов. Голод — се значить матеріальні і духові потреби чоловіка, а любов — се те чуття, що здружує чоловіка з іншими людьми. Людського розуму в числі тих кондукторів нема і, певно, ще довго не буде».
Андрій Содомора звернув увагу на те, що Іван Франко в одному з віршів зазначив «все йде, все минає».
«Чи на краще, а чи на гірше, – одним словом не відповіси. У діаспорі кажуть, «то залежить». Якщо будемо брати до уваги наші технічні здобутки у різних зрізах життя, бачитимемо поступ. Однак, коли подивитися на сферу духовності, душевності ментальності, однозначно не можна відповісти, чи це поступ, чи хід назад. Є невмолимі закони: що стрімкіший розвиток техніки, то гірші справи з душею, настроєм, ментальністю. У творах Франка слово «серце» вжито понад 1470 разів, і це, як на мене, про щось говорить. Спробуйте знайти твори сучасних авторів, де це слово вживається часто. Його важко знайти, і не тому, що ми все знаємо про серце і про душу, а тому що стрімкий хід вперед усуває ці речі на узбіччя», – сказав Андрій Содомора.
За словами керівниці відділу промоції міста Львова Марти Іванишин, філософські сніданки надалі проводитимуть у музеї Соломії Крушельницької, музеї Олекси Новаківського та інших.
«Наша концепція – аби музеї були відкриті, аби вхід був вільний, щоб нестандартні та цікаві речі проводились у музеях міста», – зазначила вона.