21 січня у приміщенні Національного музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького» у Львові відбулася презентація книжки «Нас доля cвітами водила. Сторінки пережитого» політв’язня Івана Мамчура.
Книга 85-річного Івана Мамчура – це 368 сторінок спогадів, які вийшли у літературному опрацюванні відомих львівських письменників Романа Лубківського та Левка Різника. Над художнім оформленням книги працював Федір Лукавий. Книга описує життя автора у таборах ГУЛАГу, а також його особисте життя, де особливе місце посідає вже покійна дружина Ольга. Присвячена книга пам’яті батьків Івана Мамчура – Марті та Михайлові. Робота над книгою тривала 2 роки.
Як зазначив під час презентації книги директор музею "Тюрма на Лонцького" Руслан Забілий, поява нової книги – це завжди подія, а особливо, якщо йдеться про книгу, пов’язану із визвольним рухом.
"Книга як спогад є актуальною у будь-який час. Це не художня книга, це документ, це той підмурок, на якому історики будують свої висновки", – сказав Руслан Забілий.
Начальник управління культури Львівської облдержадміністрації Галина Дорощук зазначила, що презентація та поява такої книги у "роки випробувань", які знову настали для країни, є дуже доброю справою. "Нам потрібна книга, яка несе історичну пам'ять очевидців. Жива мова, яка йде від розуму, від серця, від пережиття, може достукатися до кожного. Таких книг ніколи не буде забагато", – сказала Галина Дорощук.
Як зазначив автор книги Іван Мамчур, це вже його друга книга. Першу він присвятив своєму рідному селу Рокитному, що на Львівщині". Я довго виношував ідею написання книжки. Кілька разів пробував писати. Не вдавалося. Тоді вирішив написати про рідне село. А вже потім взявся за другу книгу", – зазначив він.
Іван Мамчур народився 1925 року у селянській родині. Був членом юнацтва ОУН, потім членом ОУН. Псевдо "Вільховий". Служив у дивізії "Галичина", проходив вишкіл у австрійському таборі "Мальта". Пройшов старшинський вишкіл, навчався артилерійській та радіосправам. Був арештований НКВД після повернення до Львова і засуджений на 10 років ув’язнення.
Частину терміну відбув на Півночі у Медвежєгорських таборах, згодом перебував у "Тюрмі н Лонцького", у Бригідках, у катівні Золочівського замку, а згодом у Кенгірських таборах ГУЛАГу. Після звільнення 1945 року продовжив навчання у Москві, в Україну повернувся 1960 року.