У повторний прокат вийшов фільм Олени Дем’яненко «Гуцулка Ксеня». Українець з Америки заповідає своє майно синові, але за умови, що він знайде собі дружину на рідній землі. На цьому зав'язується сюжет фільму «Гуцулка Ксеня», знятий за мотивами однойменної оперети Ярослава Барнича.
Життя та творчість Ярослава Барнича сьогодні ще недостатньо вивчені й маловідомі широкому загалу. Оскільки більшість його композицій було знищено, а окремі, такі як «Гуцулка Ксеня», привласнені іншим автором.
Композитор тривалий час працював у Львові диригентом театру «Української бесіди» та паралельно навчався у Вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка у Львові, був слухачем філософського факультету Львівського університету.
У 1929 році Барнич переїхав до Станіславова. І це був особливо творчий період композитора. З осені 1939 року працював диригентом Станіславівського муздрамтеатру, симфонічного оркестру філармонії, у 1940 р. створив Гуцульський ансамбль пісні і танцю. В роки німецької окупації обіймав посаду диригента Львівської опери. Перед приходом «других совітів», бувши вже відомим композитором і диригентом, емігрував.
Стрічка режисерки львів'янки Олени Дем'яненко ‒ це суцільний позитив, довершена візуальна естетика, легкий дотепний гумор. І вагомим додатком до усього цього є драйв фрік-кабаре Dakh Daughters.
Стрічку знято у незвичному для українського кіно жанрі ‒ мюзиклу або, як каже режисерка, ‒ це модернова мелодрама у стилі українського танго. Олена Дем'яненко зізнається: хотіла показати довоєнних українців із багатою культурою, без стереотипу шароварщини.
«Сміливість зробити саме таку стилізацію і зробити фільм саме таким візуально мені дав сам Барнич, тому що ми мали раритетний запис “Гуцулки Ксені”, яку він ставив і де він диригував оркестром, то були 50-ті роки. І коли я побачила моди того часу: дівчата в спідничках таких, ніби з Парижа, я зрозуміла тоді, як треба робити фільм», ‒ говорить Олена Дем'яненко.
«Оскільки то був мій дебют, то я думала, що буде набагато складніше, хоча знімальний день тривав по 12 годин і було тяжко, іноді холодно. Але коли ти поглиблюєшся в цей процес, відчуваєш весь механізм, ти працюєш на такому кайфі, що не помічаєш, як плине час», – розповідає Варвара Лущик.
Варвара Лущик разом з колежанкою по фільму Марічою Штирбуловою предвставлять фільм у Львові. Зустріч з актрисами відбудеться 21 вересня о 17:00 у «Планеті кіно» (Forum Lviv).
Додамо, що стрічку знімали у карпатському селі Ворохта, а також на Житомирщині та у кіностудії Довженка.