У Львові триває Міжнародний симпозіум гутного скла. Цей потужний міжнародний форум скляних справ майстрів з усього світу відбувається вже водинадцяте, і у Львівській академії мистецтв, на базі якої захід проходить, про нього говорять як про ювілейний, тому що стартував він рівно 30 років тому – 1989-го.
Розпочався симпозіум у Києві – виставкою у Національному музеї декоративного мистецтва. Експозиція складалася з двох частин – колекції Музею скла (збірки симпозіумних робіт) і показу творів художників з Литви, Латвії та Естонії.
А тепер-от учасники симпозіуму зібралися у Львові, аби попрацювати на гуті та у майстернях єдиної в Україні кафедри художнього скла у ЛНАМ. Але не тільки.
У програмі форуму – міжнародна науково-практична конференція за участю науковців, педагогів, представників ключових навчальних закладів з Європи та США. Також – кілька виставок, одна з яких відкрита від сьогодні у Музеї скла. У показі – твори відомого французького художника словацького походження, корифея світового склярства Яна Зорічака. «Ця виставка – один із найважливіших пунктів програми нашого симпозіуму», – говорить директор Музею скла, керівник кафедри художнього скла ЛНАМ Михайло Бокотей.
Янові Зорічаку 75 років. Народився у Словаччині, вищу освіту здобув у Чехії і 25-літнім переїхав до Франції, де досі живе й дуже успішно працює. Твори майстра входять до найвагоміших і найцінніших колекцій художнього скла у Музеї декоративного мистецтва (Лувр, Франція), музеях скла у США, Данії, Німеччині, Японії, Іспанії, Китаї та Україні (у Львові).
Майстер провадить активну виставкову діяльність. Автор понад вісімдесяти персональних показів у Франції та за її межами. Один із активних учасників міжнародного феномену «рух студійного скла», акцент якого – на творці унікальних об’єктів у невеликій студії, а це дозволяє обмінюватися технічними знаннями й ідеями серед художників і дизайнерів, що неможливо у промислових масштабах.
Ян Зорічак – віртуоз із виготовлення небесних квітів. «Ми не можемо збирати їх або посадити. Але я думав про них і я їх створив. Кожна квітка – вертикаль, і всі вони сходяться центрі Землі. Якби ви поглянули на них із Всесвіту, то Земля була б небесною квіткою…», – говорить художник.
Виставка творів Яна Зорічака вже вдруге презентується українським поціновувачам мистецтва скла, і вдруге – у Львові. Вперше його роботи показували 1995 року у Національному музеї ім. Андрея Шептицького, й ця експозиція стала однією з найбільш відвідуваних в історії НМЛ.
Найближчими днями відбудуться ще кілька виставок у рамках XI Міжнародного симпозіуму гутного скла. 10 жовтня у PM Gallery (вул. Коперника,17) покажуть колекцію міжнародних симпозіумів «E-Glass: Ретроспекція» (Польща, Чехія), 11 жовтня у Галереї ЛНАМ (вул. Кубійовича, 38) відбудеться виставка молодих українських художників #glassUA, а на підсумок форуму, 14 жовтня, великий показ традиційно представлять у Національному музеї ім. Андрея Шептицького. Експозицію складуть з робіт, створених під час симпозіуму, а згодом ця збірка поповнить фонди Музею скла у Львові.
«Наші симпозіуми стали своєрідним каталізатором у появі на світовій арені сучасного мистецтва поняття «українське авторське скло» та «український дизайн художнього скла», – зазначає Михайло Бокотей. – Сьогодні, з огляду тридцятилітньої історії проведення симпозіумів у Львові, можна сміливо стверджувати, що саме цей захід став «вікном у світ» для пострадянського українського склярства».
У ювілейному заході, а триватиме він до 15 жовтня, беруть участь 50 митців з 20 країн. Приїхали до Львова майстри з Азербайджану, Білорусі, Ісландії, Китаю, Латвії, Литви, Люксембургу, Норвегії, Польщі, Росії, Словаччини, США, Туреччини, Угорщини, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та Японії. Гідно представлена на форумі й Україна.
Міжнародні симпозіуми гутного скла у Львові відбуваються раз та три роки. Ініціатива скликання таких заходів належить народному художнику України Андрієві Бокотею. Від 1989 року у форумі взяли участь 254 художники з 32 країн, а колекція симпозіумних робіт налічує понад 350 одиниць і належить до найцінніших у світі збірок сучасного художнього скла.
Фото Тетяни Козирєвої та з архіву Михайла Бокотея