На виставці в музеї ретро-мототехніки представили 54 одиниці ретро-транспорту – мотоцикли та велосипеди, а ще – захисні шоломи. Відвідувачів ознайомлюють і з історією експонатів.
Засновник музею Остап Бойко згадує: бажання зберегти ретро-мотоцикли виникло тоді, коли кілька років тому він сам купляв транспорт. «Багато мотоциклів лежало в гаражах, чекало свого часу. Але колекціонувати їх я розпочав приблизно три-чотири роки тому. Після того, як вирішив купити собі мотоцикл, такий важкий, із коляскою, то під час покупки зрозумів, що багато старих моделей вивозять з України, знищують, здають на металобрухт», – каже він.
Найстарішому експонату майже вісімдесят років. Однак це не цілком мотоцикл, а агрегат – двигун від господарського візка. Молодшого тридцяти років серед експонатів немає. Кожну модель реставрують – фарбують та підчищають. А ось один з мотоциклів – старенький «Мінськ», який випустили ще 1965-ого року, спочатку хотіли здати на брухт, однак вирішили зберегти. Для нього львів’янка Божена Городницька зв’язала светрик.
«Це для «розбитого серця» – циліндра, який у мотоцикла пошкоджений. Насправді це дуже клопітка робота, бо мотоцикл був у мене вдома, в розібраному стані, у мене півхати було в мазуті, маслі, ноги в мене були в синяках, тому що запчастини потрібно було брати на коліна. Техніка в’язки – ярнбомбінг арт, однак тут я поєднала спиці та гачок: де була квадратна форма, там використовувала спиці, бо вони вимагають розрахунків, а гачок дозволяє зробити будь-яку форму без зайвих клопотів», – каже дівчина.
Раритетний транспорт у Львові підтримує клуб автолюбителів ЗАЗ «Козак». Окрім того, що товариство старається зберегти ретро-техніку, його учасники співпрацюють з іноземними колегами.
Президент клубу Володимир Кулинич каже: упродовж трьох тижнів вони разом з білорусами, поляками та литовцями, на ретроавтівках подолали майже сім тисяч кілометрів – від Львова до Фінляндії. «У Скандинавії таких музеїв – мало не в кожному селищі й містечку. П'ять років тому, через те, що багато людей просилося до нас у клуб з мотоциклами й велосипедами, ми вирішили виділити окреме приміщення і для цього транспорту», – стверджує він.
Однак представлені експонати – далеко не повна колекція ретро-мотоциклів і велосипедів. Для неї потрібне приміщення. Зараз учасники клубу його шукають.