Сьогодні, 18 грудня, в Інституті історії Церкви УКУ відкрили виставку «До Світла Воскресіння крізь терни катакомб», присвячену 20-й річниці виходу УГКЦ з підпілля (1989 – 2009 років).
Про це сьогодні, 18 грудня, розповіла ZAXID.NET менеджер із зв'язків з громадськістю Інституту історії Церкви УКУ Ірина Коломиєць.
У виставці об’єднано матеріали, зібрані Інститутом історії церкви впродовж 1992-2009 років. Це спогади очевидців та активних учасників підпілля, документи державних архівів та фотографії з приватних збірок.
"Для виставки підготовлено 19 великих банерів, фотографії, розповіді про учасників підпілля і різноманітні згромадження УГКЦ та репресивні документи", - зазначила Ірина Коломиєць.
За допомогою матеріалів виставки розробники проекту намагались показати життєві історії представників греко-католицького клиру, чернецтва та мирян, у складний для Церкви період в умовах переслідувань, розкрили форми спротиву й підпільної діяльності духовенства та мирян, методи боротьби за визнання своїх прав.
Хронологічно матеріали виставки охоплюють період від 1939 до 1991 рр. та відображають три важливі етапи історії УГКЦ ХХ ст.: насильницьку ліквідацію Церкви, репресії та підпілля і легалізацію 1989 р.
Відкривав виставку владика Святослав Шевчук, також були присутні отець Борис Гудзяк, учасник підпілля Іван Гель та дружина репресованого священика Артемія Цегельського Марта Цегельська
Виставку можна оглянути з 21.12.2009 р. (понеділок - п’ятниця)
від 9.00 до 18.00 год.
за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького 17
Український Католицький Університет
У ХХ ст. УГКЦ стала жертвою навмисного переслідування релігії та свідомого насадження атеїзму. Організовану радянською владою розправу над непокірною Церквою довершив Львівський "собор" 1946 року, згідно з ухвалами якого вона перестала офіційно існувати і "возз’єдналася" з Російською Православною Церквою. Ліквідована та заборонена сталінським режимом УГКЦ розпочала підпільну сторінку своєї історії. Боротьба греко-католиків за пошанування своїх громадянських прав стала не лише складовою частиною протистояння тоталітарному режимові, але й процесів демократизації та українського національного відродження наприкінці 1980-х рр.