У неділю, 20 січня, Високопреосвященніший владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський під час архиєрейської божественної літургії, у співслужінні духовенством, освятив відреставровану церкву блаженного Климентія Шептицького. Також у храмі відбулося відкриття музею сакрального мистецтва ім. Антонія Петрушевича Львівської архиєпархії УГКЦ, в якому розміщено експозицію частини пам‘яток іконописного мистецтва зібраного монахами-студитами після легалізації УГКЦ. Про це ZAXID.NET повідомила прес-служба Львівської архиєпархії.
На святій літургії були також присутні голова Львівської обласної ради Мирослав Сеник і ректор Львівського державного університету внутрішніх справ, генерал-майор міліції, професор Володимир Ортинський, завдяки якому, на прохання владики Ігоря, церковній громаді УГКЦ були передані приміщення та споруди колишнього монастиря.
Владика Ігор, промовляючи до всіх присутніх у храмі, найперше висловив вдячність Господу Богу, який "допоміг, щоб ця святиня, котра багато десятків років не служила властивому призначенню, а колись належала певній католицькій громаді латинського обряду нашого Львова, стала знову церквою, в котрій можна спокійно молитися".
Ієромонах Севастіян Дмитрух, студит, голова сакральної комісії Львівської архиєпархії УГКЦ, завдяки старанням якого відбулося відкриття та освячення даної церкви-музею, зазначив: "Сьогодні наш храм-музей ми віддаємо глибоку пошану та засвідчуємо пам‘ять великим мужам нашої Церкви, які зробили неоціненний вклад у розвиток української культури та в утвердження національної ідентичності українського народу".
Після Святої Літургії відбувся огляд експозицій церкви-музею сакрального мистецтва Львівської архиєпархії УГКЦ та святкова трапеза.
Батьком галицько-українського музейництва в XIX столітті був святоюрський крилошанин, греко-католицький священик Антоній Петрушевич. Від початку XX століття справу сакрального мистецтва жертовно і велично провадив митрополит Андрей Шептицький. Започатковуючи церковний музей, великий митрополит саме в січні 1905 року покликав на працю до музею видатного мистецтвознавця Іларіона Свєнціцького. Під опікою митрополита ця інституція згодом перетворилась в Національний музей. Ревнитель давньої ікони, митрополит Андрей започаткував ще й іконописну школу при монастирі Студитського уставу у Львові. Реалізацією задуму великого митрополита займався його брат, ігумен студитів, о. Климентій Шептицький.
Продовженням виняткової ролі духовенства у справі збереження пам‘яток українського сакрального мистецтва було створення в 1932 році музею Богословської академії з ініціативи Патріарха Йосифа Сліпого. Ще в 1986 році, у підпіллі, архимандрит студитів о. Юрій Макар передав ієромонахові Севастіяну Дмитруху три ікони з колишньої спаленої, пограбованої, знищеної студитської збірки та благословив на продовження збирацької діяльності, яку започаткували брати Шептицькі.
Жертовними зусиллями збирачів - ієромонаха Севастіяна Дмитруха, отця-диякона Антонія Стефанишина та брата Боніфатія Івашківа зібрано та збережено понад 4 тисячі предметів.