Сьогодні, 16 жовтня, у Музеї-кав'ярні «Фіксаж» відкривається новий кіноклуб, який буде присвячений ретроспективам видатних, але забутих кінорежисерів. Першим у цьому переліку стане Рубен Мамулян. Вірменський кінорежисер, першовідкривач звуку, кольору та Сінемаскопу (широкоекранна кінематографічна система) в Голлівуді!
Глядачі зможуть переглянути фільм «Вулиці Міста» (1931, США).
«Вулиці міста» - фільм-нуар, в основі якого лежить історія кохання бідного й чесного хлопця та доньки гангстера, яку звинувачують у співучасті у вбивстві. Юнак, прагнучи заробити грошей та звільнити кохану з в'язниці, йде працювати охоронцем до одного з лідерів мафії.
«1931 рік. Голлівуд. І Мамулян простий, але точний. Іще в цей період він знімав сцени просто вулиці, не в павільйонах. Це відчуття свободи і простору, які майстер передає легкими мазками. Це жива стихія, які не зобразиш в чотирьох стінах, і Мамулян в цьому неперевершений, - розповідає засновник нового кіноклубу Андрій Воронов, - Тільки-тільки з'явився звук, кіно зазвучало, а Рубен Мамулян вже знімає фільм-нуар».
Андрій Воронов розповів ZAXID.NET про те, чому знадобився новий кіноклуб: «Не пригадаю вже скільки років поспіль, але захоплений в полон бажанням демонструвати «невідоме кіно», в черговий раз збенетежений і радий тим, що є нагода з іншими поділитися сокровенними снами-фільмами».
«Так сталося, що в зв’язку з подіями в Україні кіноклуб втратив актуальність, все майже втратило свою актуальність, і я зупинив будь-яку діяльність у цьому напрямку. Але ще до того мав план на декілька місяців з ретроспективами кінорежисерів першої половини ХХ ст. Тобто маю чим поділитися, в першу чергу тим, що мені дороге, адже за першим місяцем ретроспективи Рубена Мамуляна слідуватиме ретроспектива Жана Гремійона», - розповідає Андрій Воронов, кінематографіст та сінефіл, який давно співпрацює із театром ім. Леся Курбаса та фестивалем «КіноЛев».
В планах нового кіноклубу - цілий місяць крутити «Історію(ї) кіно».
«Все ж завдання кіноклубу, в першу чергу, це - спілкування, об’єднане пристрастю до кіно, прагненням віднайти саму сутність живого кіно», - наголошує Воронов.