27 вересня о 15:00 у Львові на фасаді будинку на вулиці Пісковій, 17 відбудеться відкриття пам’ятної таблиці першому Патріарху Київському і всієї Руси-України Мстиславу (Скрипнику). У відкритті візьмуть участь представники духовенства, громадських організацій, влади міста та області.
Про це повідомили в прес-службі Львівської міської ради.
2011 року родина Патріарха Мстислава – Безотосна Зоя Андріївна, Скрипник Ярослав Степанович та Скрипник Софія Іванівна звернулись до влади міста з проханням встановити меморіальну таблицю на будинку, в якому Патріарх Мстислав завжди зупинявся та відпочивав під час своїх відвідин Львова.
Розпорядженням №533 від 13.10.2011 р. було надано дозвіл на проектування та встановлення погодженої таблиці. З цього моменту розпочалась робота над виготовленням макету таблиці, найкращий проект якої запропонував скульптор Олег Лесюк.
Довідка. Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України Мстислав (у миру Степан Іванович Скрипник) народився 10 квітня 1898 в м. Полтава. Батько його був з роду полтавських козаків – Іван Скрипник. Мати – рідна сестра Симона Петлюри, полтавського козацького роду.
У 1920 року служив у 3-й Залізній дивізії Армії УНР. За бойові заслуги одержав старшинське звання хорунжого. У 1920-1921 роках був особистим ад'ютантом Головного Отамана УНР Симона Петлюри, потім –і старшиною Армії УНР.
Року 1930 став депутатом до польського сейму від волинського українського населення аж до 1939 року. Прославився депутат Степан Скрипник своїми виступами в сеймі – відважно обороняючи українські православні церкви. Він представляв мирян у єпархіальних радах, став членом Митрополичої ради та ініціатором і головою товариства «Українська школа» у Рівному. Очолював у 1941 році організацію допомоги та милосердя під назвою «Український допоміжний комітет».
Будучи на той час уже вдівцем, вирішує присвятити решту свого життя рідній церкві. У квітні 1942 р. приймає дияконство, стає священиком. На початку травня того самого року постригається в ченці, приймаючи ім’я Мстислав. Заарештований гітлерівцями на українських землях та ув'язнений у тюрмах Чернігова і Прилук, з 1944 жив у Варшаві, згодом – у Словаччині, пізніше – у Німеччині, де очолював єпархії в Гессені, Вюртенберзі.
Навесні 1947 р. Собор Єпископів УАПЦ підніс Владику Мстислава до стану Архиєпископа, а восени того ж року він виїхав до Канади, щоб там очолити УАПЦ, маючи ще з весни того року запрошення від консисторії з Вінніпега. Три роки працює Владика як Архиєпископ Вінніпега і всієї Канади. Згодом він перейшов до Української Православної Церкви США (1950 р.).З 1971 р. очолив УПЦ в США а також діаспору в Європі та Австралії.
На початку 1976 року виступив на захист українського священика, радянського політичного в'язня, отця Василя Романюка (майбутнього патріарха Володимира), який демонстративно вийшов з-під ієрархії Російської православної церкви і оголосив про перехід до ієрархії УАПЦ. Підтримував рух в Україні за відродження Української Автокефальної Православної Церкви, який почався в 1988 році, після святкування 1000-ліття Хрещення Руси-України.
На Всеукраїнському Православному Соборі в Києві 6 червня 1990 року, за участю більш як 700 делегатів з усієї України (серед яких було 7 єпископів і понад 200 священиків), Собором затверджено факт утворення УАПЦ і обрано його Патріархом Київським і всієї України. 20 жовтня 1990 після 49-річної розлуки прибув в Україну митрополит Мстислав (Скрипник). Вже 27 жовтня відбув з душпастирським візитом до Львова. Своєю резиденцією на час візиту він зробив квартиру в цьому будинку.
А вже 18 листопада 1990 року в Соборі святої Софії в Києві відбулася його інтронізація: став першим Патріархом УАПЦ. Після створення 1992 р. УПЦ КП, проголошений її Предстоятелем з титулом Патріарха.
Помер Патріарх Мстислав у канадському місті Ґрімсбі — 11 червня 1993 року. Похований на кладовищі у Саут-Баунд-Бруку, США.