19 березня у Львові відзначають день народження Ліни Костенко. Так, з 9.00 у вестибулі головного корпусу Львівського національного університету ім. Івана Франка розпочалося написання живого листа поетесі, в якому можна привітати її з уродинами.
А на площі біля пам’ятника Іванові Франку о 13.00 відбудеться флеш-моб з нагоди 82-річчя Ліни Костенко. Учасників флеш-мобу закликали вивчити її поезію «Моя любове, я перед тобою», яку декламуватимуть усі охочі. Організатори акції заохочують прийти у вишиванках.
Увечері, о 18:30 у Львівському палаці мистецтв відбудеться творчий вечір з нагоди дня народження Ліни Костенко. З ініціативи громадського руху «За Львів Бандерівський» ряд молодіжних організацій Львова: «Студентське Братство Львівщини», «Молода Галичина», «Студентське Братство ім. Степана Бандери» та інші проведуть вечір, присвячений творчості поетеси.
У заході візьмуть участь студентські вокально-інструментальні колективи, студентський театр «Наше Все», студентський театр «Хочу», ансамбль сопілкарів «Заграва», гурти «Де Сенс» (Львів) та «Веремій» (Київ), а також небайдужа молодь міста Львова.
Лі́на Васи́лівна Косте́нко (* 19 березня 1930, Ржищів, Київська область) — українська письменниця-шістдесятниця, поетеса. Мати Оксани Пахльовської. Лауреат Шевченківської премії (1987), Премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994).
У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки» (1977), «Неповторність» (1980), «Сад нетанучих скульптур» (1987), роману у віршах «Маруся Чурай» (1979, Шевченківська премія 1987), поеми «Берестечко» (1999, 2010). 2010 року опублікувала перший прозовий роман «Записки українського самашедшого», що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році[1].
Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів. Відмовилась від звання Героя України.