У Львові 11 травня відзначили річницю підписання Варшавського договору переглядом документальний фільму «Важке братерство» (режисер Єжи Любах) про міждержавну угоду Польщі і Української Народної Республіки, союз Пілсудського-Петлюри у 1920 році. Фільм було знято 15 років тому з ініціативи польського публіциста Єжи Гедройца та за сприяння президента Польщі Александра Квасневського та Посла Польщі в Україні Яцека Ключковського.
Участь у перегляді та обговоренні картини разом зі студентами взяв Генеральний консул Польщі у Львові Гжегож Опалінський та автори фільму Віктор Голубко, Богдан Гудь.
Лейтмотивом до показу стрічки стали слова Юзефа Пілсудського: «Без незалежної України не може бути незалежної Польщі і без незалежної Польщі не може бути незалежної України».
Професор історичного факультету ЛНУ ім. І. Франка під час обговорення фільму зазначив, що картина була знята у дусі романтизму, оскільки для українсько-польських відносин, характерний історичний романтизм: «Ми намагались показати позитив, який би об’єднав наші народи, а не темні сторінки. Ми переконані, що цим фільмом було кинуте позитивне зерно у наші відносини. Фільм неодноразово демонстрували у Польщі, його знають завдяки політиці А. Квасневського». Проте історики наголосили, що нажаль широкі верстви населення в Україні та Польщі не знають про Варшавський договір та його значення для наших народів.
Автори, для того аби зняти цей фільм, вивчили значні частину архівних документів. Зйомки проводили у Польщі, Франції, значній частині Правобережної України.
Варшавський договір — міждержавна угода Польщі і Української Народної Республіки, за якою в квітні 1920 р. польський уряд Пілсудського відмовився від намірів розширити територію Польщі до кордонів Речі Посполитої 1772 р. та визнав УНР.
Ця угода мала символічне значення для України. Не зважаючи на це, уряд Симона Петлюри був вимушений піти на великі поступки, оскільки були визнані вже де-факто встановлені кордони по межі розташування польських військ в Україні — по річці Збруч. Це означало зречення від великих етнічних українських територій Галичини, Західної Волині, частини Полісся, Лемківщини, Підляшшя, Посяння і Холмщини. Такий крок уряду Симона Петлюри був оцінений вкрай негативно декотрими українськими політиками того часу і більшістю населення окупованих Польщею територій.
За цим договором Польща зобов'язувалась не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України. Гарантувались національно-культурні права українського населення в Польщі і польського в Україні. Складовою частиною договору була військова конвенція, підписана 24 квітня 1920 року українським генералом Володимиром Сінклером та представником польського військового відомства Славеком, яка передбачала початок спільних польсько-українських військових дій проти більшовицьких військ на території України.
Варшавський договір був засуджений найближчими прибічниками С. Петлюри – В. Винниченком, М. Грушевським та ін. С. Петлюрі не вдалось реалізувати її цілком.
Пізніше, по закінченні польсько-радянської війни 1920 року, польський уряд визнав УРСР і уклав з нею Ризький мирний договір 1921 року, що фактично анулював Варшавський договір.