У репертуарі Львівського театру опери та балету відтепер з'явилася опера «Дон Паскуале» у версії режисерки Галини Воловецької.
Початок 1843 року. Париж. Прем'єра. Італійський композитор Гаетано Доніцетті щойно написав «Дона Паскуале». Жанр опера-буфа або ж комічна опера. Минуло 174 роки. 2017-й. Львів. Прем'єра того ж «Дона Паскуале», але уже осучасненого.
Режисерка Галина Воловецька вигадала додати світлові проекції і перенести героїв у XX століття.
«Ми зробили такий мікс, накладання років 1950-х у стилістиці одягу та інтер'єру і паралелі із XIX століттям, яке є присутнє, ніби ми дивимося старе кіно і там, у кіно, є ті персоналі з XIX століття», ‒ коментує режисерка.
Цілком новими зробили і персонажів. В оригіналі Дон Паскуале ‒ звичайний дідуган, а у нас він стане художником, його племінник Ернесто ‒ музикантом, а його дівчина Норіна ‒ акторкою.
«У Доніцетті це є просто молода вдова, ніяких таких деталей не вказано. У нас це є актриса, дуже весела, дуже така цікава, надзвичайно цікавий образ для виконання. Тому що вона різноманітна, вона дуркує на сцені», ‒ розповідає солістка, виконавиця партії Норіни Людмила Осташ.
Для львівського театру «Дон Паскуале» не є незнайомим. 40 років тому тут уже була у репертуарі ця опера.
«Доніцеттівську «Дон Паскуале» йшла у нас у 70-х роках. І ми, до речі, запросили тодішнього постановника Івана Юзюка і виконавців Людмилу Божко, Василя Дудара і Романа Вітошинського, перших виконавців цих ролей 40 років тому. А в теперішній постановці співають всі молоді творчі сили. На деяких партіях нині аж по 4 склади», ‒ додає диригент-постановник Михайло Дутчак.
Колись цю оперу у Львові виконували українською мовою, тепер мовою оригіналу ‒ італійською.