Цінну історичну віллу на вул. Чупринки, 96, яка є в державному реєстрі пам’яток України, свідомо доводять до руйнації. Власниця будинок не доглядає, не реагує на вимоги міської ради і поступово доводить його до аварійного стану, щоби згодом знести цю віллу і забудувати територію багатоповерхівками. Про це заявили місцеві мешканці, які кілька разів викликали рятувальників через пожежу у закинутому приміщенні.
Віллу «Подолянка» звели у 1908 році за проектом відомого львівського архітектора Михайла Ковальчука, який і був власником будинку. У повоєнний час вілла була заселена кількома родинами, опісля там облаштували офіс. У 2014 році її внесли до державного реєстру пам’яток України. Архітектори відзначають її вплив на архітектуру Львова.
«Ця вілла абсолютно цінна. Це 1908 рік, знаковий архітектор Львова Михайло Ковальчук. Він збудував багато вілл у такому карпатському стилі. І це є така українська сецесія, де він застосував різні матеріали: дерево, плитку керамічну орнаментовану», — розповіла Оксана Бойко, старша наукова співробітниця інституту «Укрзахідпроектреставрація», яка робила облікову документацію на цей об’єкт.
Зараз будинок перебуває у занедбаному стані: вікна вибиті, стіни і плитка потріскали. Власників, які б пильнували за будинком, і близько не видно.
«Я впевнена була, що там щось робилося, щось реставрувалося чи ще щось. Тому що її хотіли знести ті власники. Вони скуповують такі пам’ятки, які не є в реєстрі, які є фоновою забудовую, а дуже часто то вілли. Чому? Тому що це є територія, і очевидно, що вони хочуть там збудувати високий будинок», — додає Оксана Бойко.
А все, що заважає збудувати багатоповерхівку, — вілла. А точніше її історична цінність. Якщо ж раптом вона завалиться, то і цінності не матиме, А це дасть змогу збудувати тут щось нове.
Мешканці сусідніх будинків забили на сполох, бо вважають, що віллу нищать спеціально. А декілька днів тому невідомі вкотре намагалися її підпалити.
«Пам’ятка дійсно є під загрозою. Це типова ситуація для таких пам’яток, коли, власне, наміри забудовника при купівлі якогось історичного будинку є такі, щоб розібрати цей історичний будинок і побудувати на тому місці новий висотний житловий чи офісний будинок. І дуже часто такі наміри вступають у конфлікт із цінністю самого об’єкта», – каже Василь Петрик, начальник управління охорони об'єктів культурної спадщини ЛОДА.
Вирішувати такі конфлікти мали б охоронні договори, які укладають між собою місто і власник пам’ятки культури. В документі зазначається про режим використання пам'ятки, види і терміни виконання реставраційних та ремонтних робіт тощо.
«Там є власниця цієї будівлі, фізична особа, котра повинна доглядати за цією пам'яткою. Ми маємо з нею підписаний охоронний договір, уже тричі скеровувати до неї листи з вимогою забезпечити цю пам’ятку від руйнування, тому що вона фактично руйнується через те, що не використовується і там нема охорони. Тому сторонні особи, які туди потрапляють, можуть її просто знищити. Однак мусимо визнати, що недієвий є зараз такий механізм як охоронний договір. Навіть, якщо будемо накладати адміністративні стягнення на власницю, а це смішні адміністративні стягнення, вона може далі продовжувати нічого не робити», – пояснила керівниця міського управління охорони історичного середовища Лілія Онищенко.
Покарання й справді досить смішні. На перший раз – попередження. Після нього можливе ще одне. А максимальний штраф, який можуть накласти на власницю, 1700 грн. Про якісь примусові дії чи конфіскацію майна у законі не йдеться.