Унікальний фотоархів Бориса Возницького зараз належить його доньці Ларисі Разінковій-Возницькій. З її ініціативи вперше почали оцифровувати кілька тисяч світлин, вони будуть у вільному доступі.
Великий фотоархів залишив по собі Борис Возницький, багаторічний директор Львівської галереї мистецтв, той, хто врятував для нас замки і мистецькі шедеври. Він сам знимкував і проявляв плівки. Але багато світлин так і не надрукував. Його донька Лариса Разінкова-Возницька віддала оцифрувати ці негативи Роману Метельському, фотографу, а також авторові та ініціатору Львівського фотомузею.
«Цей фотоархів просто безцінний. Тому що історично ми зараз вже не повторимо цих кадрів. Тут дуже багато Олеська, сам процес порятунку. Тобто як Борис Григорович туди зайшов у руїну і як поетапно відбудовує сам замок», — розповів Роман Метельський.
На кадрах також церкви Волині, деяких нині вже нема, ікони, скульптури і перші фото іконостаса Йова Кондзелевича, а також сімейний архів Бориса Григоровича.
Ці негативи зберігають у довоєнному альбомі, який теж належав Борису Возницькому.
«Борис Григорович був філокартистом і збирав туди поштівки, потім через деякий час він почав там складати свої негативи», — додає Роман Метельський.
Лариса Разінкова-Возницька обіцяє: усі оцифровані фото будуть у вільному доступі.
«Я все-таки надіюся, що буде музей Бориса Возницького, і я ці всі матеріали передам у музей. Вони будуть доступні для усіх охочих, стануть добрим матеріалом для істориків мистецтва», — розповіла Лариса Разінкова-Возницька.
Також відтепер про Бориса Григоровича нагадуватиме львів'янам і мурал на будинку, де він мешкав у 1970-х роках, на вулиці Петлюри. Нагадаємо, такий мурал намалювало п'ятеро випускників Львівської академії мистецтв із об'єднання «Sacred Universe». Ескіз — іконописця Святослава Владики.