Лікарі львівської дитячої лікарні св. Миколая вперше в Україні пересадили однорічному хлопчику з Львівщини, який обпік 25% тіла, шкіру від посмертного донора. Донорська шкіра захистила обпечені ділянки від інфікування і створила максимально природні умови для якнайшвидшого загоєння ран. А за кілька тижнів йому провели аутотрансплантацію – закрили рани вже власною шкірою, повідомили в лікарні.
У такий спосіб дітей і дорослих з опіками рятують вже давно. Скажімо, у США донорську шкіру використовують для лікування вже близько 40 років. В Україні таких операцій досі не проводили, і дітей, які отримали опіки великої ділянки тіла, відправляли для лікування за кордон, зокрема, до США.
У лікарні кажуть, що Андрійко обпік 25% шкіри: підборіддя, шиї та грудної клітки – перекинув на себе чайник з кип’ятком. Мама на мить відволіклася, аби приготувати синові кашу, а він потягнув чайник за дріт.
Хлопчика відразу доставили в реанімацію дитячої лікарні, де команда анестезіологів під керівництвом Яреми Безніска всю ніч намагалася стабілізувати його стан. Хлопчик отримав глибокі опіки, і його шкіра вже не могла відновитися самостійно. Тож опікові хірурги вирішили застосувати до лікування Андрійка новий для України підхід – пересадити малюкові шкіру від посмертного донора. До цього кроку в Першому медоб’єднанні Львова готувалися кілька років і створили перший у західних регіонах України Банк шкіри.
«Однорічний Андрійко став першим малюком, чиє лікування вдалося розпочати із застосування донорської шкіри. І це спрацювало. Знявши верхні, уражені фрагменти тканини, опікові хірурги Леся Стрілка і Галина Саян закрили рани донорською шкірою. Вона не здатна прижитися і може перебувати на тілі пацієнта до кількох тижнів. Мета такої пересадки – захистити обпечені ділянки та створити максимально природні, необхідні для якнайшвидшого загоєння ран умови», – кажуть у лікарні.
За кілька тижнів після цього Андрійко був готовий до наступного етапу лікування – аутотрансплантації (закриття рани вже власною шкірою).
Лікарі кажуть, що використання донорської шкіри дає змогу закрити глибокі дефекти, підготувати рани до подальших операцій та значно пришвидшує процес одужання. І відтепер завдяки трансплантації донорської шкіри львівські медики можуть рятувати життя не лише дорослих пацієнтів з опіками, а й дітей з усієї України.
Зараз Андрійко вже перебуває вдома, до лікарні приїжджає лише на перев'язки. Далі – реабілітація. Найголовніше зараз – робити з хлопчиком вправи, аби сповільнити ріст рубців.