У Львові вшанують засновника Української Гельсінкської Спілки Миколу Руденка. Сьогодні, 9 грудня, о 17:00 у Львові в Українському Католицькому Університеті відбудеться урочиста академія «Життєві монади» з нагоди 90-річчя з дня його народження.
Як зазначила під час прес-конференції 9 грудня організатор заходу Наталка Криничанка, також для вшанування пам’яті письменника, науковця, видатного діяча українського правозахисного руху, Героя України та засновника Гельсинської групи Миколи Руденка 12 грудня пройде демонстрація документального фільму про Руденка в будинку органної та камерної музики на вул. Бандери, 8 (вхід вільний).
Дружина Миколи Руденка Раїса також репрезентувала книгу свого чоловіка під назвою "Енергія прогресу". З її слів, книга розповідає про те, як країна може стати успішною, опираючись на розвиток сільського господарства.
"Додану вартість можна створити виключно у сільському господарстві. Реформи, які пропонував Руденко, – це абсолютна свобода для сільського господарства: люди мають самі розпоряджатися продуктами своєї праці", – каже вона.
Раїса Руденко зауважила, що коли на початку 2000-х років її чоловік видав цю книгу, то одразу ж подарував по примірнику усім народним депутатам, 20 примірників подарував до парламентської бібліотеки, а також по примірнику Леоніду Кучмі та Віктору Ющенку.
"Щоразу як ми тільки добираємось до влади, хтось зацікавлюється книгою і тим, що може дати її реалізація, і відразу ж влада змінюється… Треба достукуватись знову", – зазначила Раїса Руденко. Водночас, Раїса Руденко наголосила: "Як нам вже згодом розповідав академік Сахаров, свого часу економічні монологи Руденка лежали на столах у кожного інформбюро… Його під час перебування у в’язниці просили написати аналіз до реформ Горбачова".
Вона також зауважила, що раніше планувалось цьогоріч відзначити 90-річчя з дня народження Миколи Руденка на державному рівні, проте наразі святкування у Києві організовують лише люди з його оточення.
Микола Данилович Руденко (народився 19 грудня 1920 року у селищі Юр'ївка Луганської області, помер 1 квітня 2004 року у Києві) – письменник, філософ, громадський діяч, засновник Української Гельсінської Групи.
Учасник Другої світової війни, був важко поранений. Нагороджений орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни 1 ступеня, 6 бойовими медалями. Після виходу в 1947р. збірки віршів "З походу" прийнятий до Спілки письменників України. Працював відповідальним секретарем видавництва "Радянський письменник", редактором журналу "Дніпро", секретарем парткому СПУ. У 1949р. під час сталінської компанії проти "космополітів" відмовився негативно характеризувати єврейських письменників, яких вимагали виключити зі СПУ. Виключений з КПРС в 1974р. за критику марксизму та правозахисну діяльність. В 1975 р. виключений зі СПУ. В 70-і роки Руденко активно залучається до захисту прав людини, в тому числі національних. Підтримує стосунки з московськими дисидентами. Член Радянського відділення "Міжнародної амністії". 1975р. заарештований за антирадянську пропаганду, але з нагоди 30 річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні амністований як учасник війни.
Був одним із трьох засновників і першим головою Української Гельсінської Спілки. Після консультацій з П.Григоренком, О.Мешко, О.Бердником, Л.Лук'яненком, І.Кандибою, О.Тихим, М.Матусевичем, М.Мариновичем, Н.Строкатою 9 листопада 1976р. на квартирі А.Д.Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінкської Групи. 5 лютого 1977р. Микола Руденко заарештований у Києві й етапований до Донецька, де було порушено справу проти нього і О.Тихого. Суд відбувся 23 червня - 1 липня 1977р. Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму і 5 років заслання за так звану антирадянську агітацію і пропаганду. Твори Руденко кваліфіковані як наклеп на радянську владу. Рішенням Головліту всі твори Руденка були вилучені з продажу та бібліотек СРСР. У 1987 р. під тиском громадськості звільнений. Емігрував за кордон. Спочатку до Німеччини, потім до США. Працював на радіостанціях "Свобода", "Голос Америки". 1988р. позбавлений радянського громадянства.
У 1990 році Микола Руденко повернувся в Україну. Відновлений у громадянстві, реабілітований. 1993 р. за роман "Орлова балка" йому присуджено Державну премію України ім. Т. Шевченка в галузі літератури. 1996 р. нагороджений орденом "За заслуги" 3 ступеня. З 1997 р.- член Республіканської Християнскої партії. 1998 р. вийшли книги "Найбільше диво - життя. Спогади" та "Енергія прогресу. Нариси з фізичної економії". Після повернення в Україну мешкав у будинку письменників Роліт.
Указом Президента України Л.Кучми від 19 грудня 2000р. за № 1347/2000 Руденко Миколі Даниловичу "за активне і послідовне відстоювання ідеї побудови незалежної Української держави, багаторічну плідну правозахисну і літературну діяльність" присвоєно звання Герой України з врученням ордена Держави.