У п’ятницю, 19 липня, у Львові відбулась подія під назвою «Хода пам’яті та життя». Її організували, щоб пригадати події 1941−1945 років, зокрема масове знищення євреїв, а також закликати до примирення. Окрім львів’ян в ході взяли участь гості з Німеччини, Австрії, Польщі та Ізраїлю. Про це повідомили у прес-службі ЛМР.
«Ми прагнемо пригадати минуле і дати можливість говорити тим, які пережили Голокост, а делегація з Німеччини має намір покаятися перед євреями, українцями та представниками інших народів, які мешкають в Україні, за зло, заподіяне нацистами під час Другої світової війни. Також метою є зняти покривало мовчання про події 1941−45 років та про масове знищення євреїв під час Другої світової війни. А також — примирення між нащадками нацистів і нащадками жертв Голокосту, виступ проти антисемітизму та на підтримку Ізраїлю», — коментують організатори.
Хода вирушила від залізничної станції Клепарів (вул. Шевченка, 158) та пройшла біля муру колишнього Янівського табору (тепер Личаківська виправна колонія № 30) і прибула в урочище Піски. Там відбулася офіційна частина й зустріч учасників ходи з представниками єврейської спільноти Львова, України та Ізраїлю.
Подію організувала спільнота «Живий вогонь», що діє при римо-католицькій парафії св. Антонія у Львові, спільно з Центром незалежних харизматичних християнських церков України.
Довідка
Залізнична станція Клепарів була останнім етапом шляху багатьох євреїв Львова до смерті. Звідти з березня 1942 і до початку 1943 рр. гітлерівці відправили в газові камери Белжця десятки тисяч євреїв. По цій дорозі також пройшло більше півмільйона галицьких євреїв, відправлених на знищення.
Янівський табір — табір примусової праці Lemberg (Zwangsarbeitslager-Lemberg, ZAL-L), розташований на околиці міста, безпосередньо пов’язаний з львівським ґетто, звідки євреїв відправляли на примусові роботи або ж безпосередньо на смерть. Табір був ключовою частиною механізму терору в окупованому Львові.
Урочище Піски — місце масових розстрілів єврейського населення Львова у роки нацистської окупації, що розташовувалося неподалік Янівського табору. У Пісках здійснювали масові розстріли практично увесь час, ще з початку існування табору. Відтак ці місця також стали називати «Долиною смерті».