Меморіально-пошуковий центр «Доля» завершив перший етап дослідження території Марсового поля. Фахівці ексгумували 653 поховання, серед яких 26 – це солдати Першої світової війни, а решта датується Другою світовою війною та повоєнним періодом. Серед усіх поховань два належать військовим Вермахту. Директор меморіально-пошукового центру «Доля» Святослав Шеремета на брифінгу у четвер, 10 серпня, розповів, що у похованнях також зберігся ідентифікаційний жетон-смертник.
«За період Другої світової війни можна побачити німецький ідентифікаційний жетон-смертник. Серед віднайдених поховань два належать солдатам німецької армії Другої світової війни. Тобто солдатам Вермахту. Як вони потрапили сюди – для нас це величезна загадка. Жетон добре зберігся, є номер загиблого. Реально знайти прізвище, і якщо є рештки двох солдатів Вермахту, то значить, власник жетона-смертника один з тих двох. Тобто потім хіба робити аналіз ДНК. Ми цією історією займемось пізніше», – розповів Святослав Шеремета.
Жетон смертник солдата Вермахту та інші артефакти, які дослідники знайшли на Марсовому полі (Фото ZAXID.NET)
Усі 653 поховання, які знайшли дослідники, були на різній глибині – від 40 см до двох і більше метрів. У них, крім німецького ідентифікаційного жетона, знайшли й інші артефакти. Йдеться про жетони Першої світової війни, християнську символіку. Ці речі передадуть до музеїв. Попередньо – до Львівського історичного музею. Однак, як зазначив Святослав Шеремета, можуть зголошуватися й інші музеї, яким це цікаво.
«Також ми знайшли надгробки, які були в землі. Є архівні фото, на яких видно, що вся територія Марсового поля була в них. Звичайно, дуже цікаво довідатися, куди в 1970 роках пішла основна частина надгробків. Це окрема тема досліджень. Також є два кам'яні хрести, що датовані Першою світовою війною. Коли говоримо про кам'яні таблиці, то нам вдалося ідентифікувати ряд прізвищ. Однак не можемо визначити, де вони безпосередньо лежали, але є надгробна плита або таблиця, а також номер у цвинтарній книзі», – каже Святослав Шеремета.
Другий етап досліджень Марсового поля проводитимуть на центральній алеї. Радниця міського голови з питань збереження культурної спадщини Лілія Онищенко розповіла, що рештки, які знайдуть під плитами, та ті, які вже ексгумували, перенесуть на 65 поле Голосківського цвинтаря. Це стосується лише поховань Другої світової війни та повоєнного періоду. Поховання Першої світової війни перенесуть на Личаківський цвинтар.
«Раніше ми дійсно думали, що під центральною алеєю немає поховань, оскільки вибірково відкрили кілька плит і там нічого не було. Однак пізніше Святослав Шеремета та його працівники відкрили ще кілька й там дійсно є металеві місткості, в яких, можливо, є людські рештки. Ми їх не відкриватимемо, але що знайдемо, то перенесемо на Голосківський цвинтар», – додала Лілія Онищенко.
Центральна алея, де проведуть дослідження, та територія, де вже ексгумували тіла (Фото ZAXID.NET)
Нагадаємо, що пошукові роботи на Марсовому полі проводять з початку березня 2023 року. Їх ініціювала Львівська міська рада. Більшість віднайдених поховань є повоєнними й належать членам НКВС. Керівник управління архітектури та урбаністики Львівської міської ради Антон Коломєйцева повідомляв, що після дослідження оголосять всеукраїнський архітектурний конкурс, щоб у майбутньому створити меморіальний комплекс.