У «Дзизі» презентують рисунки та малярські твори колишнього головного художника Львівської опери Євгена Лисика. Виставка під назвою «Інші» – це кілька десятків рисунків і малярських творів на анімалістичну тематику. Однак, насправді, вони про людяність. Серед центральних робіт – ведмідь за ґратами. Його Лисик колись побачив у Шевченківському гаю. А після того довго не міг туди приходити.
«Стояла ота клітка вузенька. Той Місько-ведмідь не міг навіть лягти десь там. І то Лисика так вразило, що він відразу зробив отой великий малюнок», – розповіла дружина митця, художниця костюмів Львівської опери Оксана Лисик-Зінченко.
Ця тварина – ще й символ. Затисненої обставинами людини, або ж особи, яка перебуває у духовній неволі. На виставці представлено 26 робіт, які раніше не бачив глядач. Є й про дитячі забавки 60-их років.
«Колись діти прив’язували собаці до хвоста консервну банку, набиту різноманітним металом. І ті собаки бігали, мабуть, страшно налякані. Лисик зображує, як тварина кидається з урвища від того жахіття. І тут же Лисик зображує іншу роботу, на якій ми бачимо собаку. Вона квола, виснажена голодом, але охороняє людське дитинча», – розповів куратор виставки Остап Лозинський.
Серед рисунків є й ідилія дитинства художника, коли він ганяв на дідовій конячці у селі. Митець пізніше використає цей мотив у сценографії балету «Сотворення світу».
«Тато розповідав, як він її випасав на лузі, то вона ввечері не хотіла вертатися додому. Звичайно! Для чого їй в хату було вертатися?! І він мусив усілякі хитрощі вигадувати: збирав букет і тим букетом її заманював. А далі ця коняка мала сумну історію, коли створили колгоспи – забрали тих всіх тварин у той концтабір. І та коняка втікала звідти. Вона просто приходила, клала голову на тин нашої хати і з очей її текли сльози», – поділилася батьківськими спогадами донька Євгена Лисика, керамістка Анна Лисик.
Майже три десятки цих робіт глядач побачить уперше. І зможе їх осмислювати до 10 листопада. А вже 6 листопада продовжать пізнавати Євгена Лисика в галереї «ІконАрт» .
Нагадаємо, Народний художник УРСР та лауреат Шевченківської премії Євген Лисик малював театральні горизонти та завіси. Не лише для України, а й Білорусі, Росії, Польщі, Туреччини. За життя створив понад 70 сценографій. Це декорації до вистав «Есмеральда», «Лускунчик», «Лебедине озеро», «Сотворення світу», «Ромео і Джульєтта». Євген Лисик зробив їх в уявному 3D форматі. А його горизонти часто сягали розмірів 20х18 м.