У Москві у віці 64 років померла відома дисидентка, опозиційний політик і громадський діяч, засновниця ліберальної партії «Демократичний союз» Валерія Новодворська.
Про це повідомила російська агенція «Интерфакс-Россия».
«У суботу Валерія Іллівна була госпіталізована в одну із столичних клінік, але врятувати її життя не вдалося, вона померла», - повідомило «Интерфаксу» джерело в медичних колах.
В агенції повідомили, що Новодворська була вчора доставлена до реанімації однієї з московських клінік у стані «інфекційно-токсичного шоку».
Валерія Новодворська народилася 17 травня 1950 в місті Барановичі, Білоруської РСР. У 1977 році закінчила вечірній факультет іноземних мов Московського обласного педагогічного інституту ім. Крупської.
У 19 років Новодворська організувала підпільну студентську групу, в якій обговорювалася необхідність повалення комуністичного режиму шляхом збройного повстання. Піддавалася переслідуванням з боку радянської влади, її поміщали на невеликі терміни до психіатричних лікарень, неодноразово в неї проводилися обшуки, неодноразово її затримували і арештовували за дисидентську діяльність.
Політик була організатором несанкціонованих мітингів.
У вересні 1990 року звинувачувалася в публічній образі честі і гідності президента СРСР і в образі державного прапора Радянського Союзу.
Наприкінці 1992 року вона створила партію «Демократичний союз Росії».
Після указу президента Бориса Єльцина про розпуск Верховної ради РФ була першою хто підтримав цей указ. Організовувала мітинги на підтримку президента.
У 1994 році Краснопресненська прокуратура почала перевірку діяльності Валерії Новодворської за статтями 71 і 74 КК РФ (пропаганда громадянської війни і розпалювання міжнаціональної ворожнечі).
У грудні 1995 року на виборах до Держдуми 5-го скликання Новодворська увійшла до виборчого списку «Партії економічної свободи». Крім цього, правозахисниця зареєструвалася в одномандатному окрузі №192 у Москви, однак вибори програла.
Валерія Новодворська є автором книг «Над прірвою в брехні», «Мій Карфаген повинен бути зруйнований», «По той бік відчаю», «Прощання слов'янки», «Поети і царі» і сотень статей спрямованих на критику діючої влади у Росії.
За захист інтересів Литви Новодворська була нагороджена Орденом Великого князя Литовського Гідимінаса.