У львівському музеї «Шевченківський гай» тривають реставраційні роботи. Тож дорога музейним регіоном «Львівщина» скоро пожвавішає. Там минулого тижня взялися повністю реставрувати Стоянівську церкву 1820 року. Розпочали з куполів.
«Якщо щось виявиться підгнилим – ми обіцяємо зробити це. Ми ще повністю не відкривали перекриття храму, тож не можемо сказати, в якому він стані. Поки що поставили риштування. Будемо знімати гонту і перекривати новою. Та спочатку за куполи беремося, за бляху», ‒ розповів бригадир ремонтної бригади Ярослав Луцик.
До кінця року обіцяють зробити з храму лялечку.
А за кілька метрів перекривають очеретом перший дах хатини з Оглядова. Три тисячі сніпків очерету заготовили за дві-три минулих зими. Кажуть, морози ‒ то найвдаліший час заготівлі. Бо по кризі озера можна добратися за рослиною, що вже встигла скинути листя. Адже, власне, якщо б листя підгнило на стрісі, то й весь дах пропаде. Цього музейників навчили старожили в експедиціях найвіддаленішими селами Волині.
«Очерет набагато витриваліший до погоди. Він ж росте на болоті, тож не боїться дощу. А оскільки у нас в музеї є дерева і велика тінь, жито на стрісі починає дуже скоро гнити. А очерет в такому середовищі буде стояти понад 50-60 років», ‒ розповів керівник будівельно-реставраційного відділу музею Василь Марків.
Закрасувалася і садиба з Зарічово, що на Закарпатті. Минулого тижня у музеї завершили роботу над шпихліром. Щоправда, у комори з’явилася стріха з житньої соломи, замінили лати та крокви.
«Головний об’єкт ‒ це хата зі села Зарічево 1920 року. Ми завершили її реставрацію минулого року. Відразу відреставрували поруч і маленький курник, криничку та комору. А цього року завершили шпихлір. Вже його зробили, фактично в такому ж стилі, як і хату», ‒ підсумував директор музею «Шевченківський гай» Роман Назаровець.
Музейники власними силами відновили цьогоріч чотири будівлі. На двох роботи тривають за кошти з бюджету розвитку міста ‒ а це мільйон гривень. Та до кінця року таких давніх, однак чепурних об’єктів, буде до десятка.