У вівторок, 7 жовтня, відбулася виборча сесія загальних зборів Національної академії наук України, на якій обрали президента НАН України – Анатолія Загороднього. За нього віддали голоси 608 виборців, а академіка Богдана Данилишина підтримали лише 60 виборців.
Як повідомляє НАН України, виборча сесія проходила у розосередженому форматі – з утворенням виборчих дільниць у наукових центрах та установах академії, а також у режимі відеоконференції, що дало змогу забезпечити участь делегатів з усіх регіонів України.
За посаду президента НАН України змагались двоє академіків – Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Під час засідання кандидати представили свої виборчі програми. Виступи транслювалися на всі виборчі дільниці у режимі відеоконференції.
Цифрові технології давно стали невіддільною частиною нашого життя. Вони всюди: на роботі, вдома та у навчанні. Унікальні можливості для здобуття освіти з їхньою допомогою пропонує і дистанційна школа «Оптіма». Завдяки інноваційним підходам та висококваліфікованим педагогам навчання стає цікавим та результативним, а учні мають змогу опановувати знання у власному темпі.
Після завершення обговорення відбулося таємне голосування:
- за академіка Анатолія Загороднього віддали свої голоси 608 виборців.
- за академіка Богдана Данилишина – 60 голосів.
Таким чином на посаду президента НАН України переобрали Анатолія Загороднього, який очолює академію із 2020 року. До цього із 2011 року він був віцепрезидентом Національної академії наук.
Не пропустіть найважливіше Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google74-річний Анатолій Загородній є уродженцем Полтавської області. Його обрали академіком НАН України у 2006 році за спеціальністю «Теоретична фізика, фізика плазмових процесів». Він є членом Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) та головою комітету з Національної премії України імені Бориса Патона.
«Його наукові праці присвячені проблемам теоретичної та математичної фізики, теорії плазми, статистичної фізики. Розробив статистичну теорію просторово обмежених плазмомолекулярних систем і послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми, сформулював строгі мікроскопічні рівняння й ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, розвинув теорію гальмівного випромінювання у плазмомолекулярних системах», – вказано на сайті НАН України.