У Баварії в будинку для престарілих у віці 91 року помер Іван Дем’янюк.
Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на німецьке радіо.
Спочатку повідомлення про смерть з'явилися в німецьких ЗМІ, пізніше їх підтвердили в поліції.
У 2011 році Іван Дем'янюк був засуджений у Німеччині до п'яти років в'язниці. Однак тоді судові влада дозволила йому залишитися на волі до завершення розгляду апеляції по його справі.
Процес над І.Дем’янюком розпочався в Німеччині 30 листопада 2009 року після того, як він був депортований із США. За версією німецького слідства, І.Дем’янюк безпосередньо брав участь в знищенні щонайменше 27,9 тисячі в’язнів у таборі Собібор, де служив наглядачем після полону. Німецька прокуратура вимагала засудити І.Дем’янюка до шести років позбавлення волі. Захист наполягав на невинуватості підсудного.
І.Дем’янюк народився в 1920 році в Україні. За його твердженнями, він служив у Червоній армії і в 1942 році потрапив у німецький полон. Суд встановив, що в таборі він пройшов навчання на наглядача і почав служити охоронцем у Собіборі на території окупованої Польщі. У жовтні 1943 року І.Дем’янюка направили в концтабір Флоссенбург на кордоні з нинішньою Чехією. Там він пробув охоронцем до 1944 року. Після закінчення війни І.Дем’янюк жив у різних місцях, поки в 1952 році не виїхав у США.
У 1975 році стало відомо про передбачувану причетність І.Дем’янюка до нацистських злочинів. У 1986 році американські власті екстрадирували його в Ізраїль, де І.Дем’янюка засудили до страти за злочини проти людяності. Передбачалося, що саме І.Дем’янюк запам'ятався багатьом ув’язненим наглядачем-садистом на прізвисько Іван Грозний у концтаборі Треблинка, який розташовувався на території окупованої Польщі.
У 1993 році ізраїльський Верховний суд визнав, що І.Дем’янюк не був наглядачем у концтаборі Треблика, і його відпустили з в'язниці, після чого І.Дем’янюк повернувся в США. Проте американські власті продовжували розслідування, і в 2002 році суд визнав доведеним, що І.Дем’янюк під час Другої світової війни служив наглядачем у ряді концентраційних таборів, на підставі чого прийняв рішення позбавити його громадянства і вислати з країни.
На процесі в Мюнхені суд заслуховував свідчення близько 30 свідків звинувачення, 12 з них прибули до Баварії з Нідерландів. Це здебільшого родичі людей, вбитих у Собіборі. Ухвала була винесена, незважаючи на те, що через майже 70 років після подій, котрі стали предметом процесу, не залишилося жодного свідка, і ніхто не зміг особисто впізнати в І.Дем’янюку охоронця табору Собібор.