У 2014 році виповнилось 750 років від дати смерті одного з найвідоміших князів Галицько-Волинського князівства і єдиного короля руських земель Данила Романовича Галицького. Однак, незважаючи на непересічність постаті, історики досі не знають, де похований князь. Давні рукописи вказують на Холм, місто, куди після нападу татарів князь переніс столицю Галицько-Волинської держави.
ZAXID.NET поспілкувався із науковим співробітником інституту українознавства НАН України, доцентом кафедри реставрації архітектурної та мистецької спадщини НУ «Львівська політехніка» Юрієм Лукомським, який два роки поспіль бере участь у розкопках у храмі Різдва Пресвятої Діви Марії в місті Холм (Польща), основною метою яких є пошук могили Данила Галицького.
«Наш проект почався 2012 року. Спочатку ми кілька разів їздили до Польщі та на міждержавному рівні домовлялись про можливість проведення цих досліджень. Врешті документ був підписаний у березні 2013 року, а вже у квітні група фахівців виїхала до Холму. До групи з десяти осіб ввійшли історики, історики мистецтва та архітектури, архітектори-реставратори, археологи, антропологи, фізики і геохіміки. З польського боку до роботи долучилась аналогічна група фахівців», – розповів Юрій Лукомський.
За його словами, поштовхом до роботи в чинному храмі стало те, що на соборі постійно з’являлись тріщини, храм буцімто розділявся на дві половини.
«Враження, що храм стоїть на різній основі. До того ж, за літописними згадками, король Данило побудував у Холмі Богородичну церкву. І хоча сама будівля вже інша, але назва церкви не змінилась», – говорить науковець.
Теперішня базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії була побудована на старих фундаментах у 1735-1756 роках за проектом архітектора Павла Фонтани. До цього на місці теперішнього костелу існувало кілька храмів, перший з яких згорів ще 1256 року під час великої пожежі в місті. Згодом король Данило відбудував церкву, яка стала центром єпископії краю. Врешті сучасна будівля стала костелом лише 1920 року, а доти тут правили за православним обрядом.
Базиліка Різдва Пресвятої Діви Марії, фото з архіву Ю. Лукомського
«Почали ми свої розкопки саме на місці тріщини всередині собору. І вже на глибині 1,5 метра виявили суцільний мур, який йшов впоперек осі костелу. Стало зрозуміло, що ми знайшли зовнішню стіну того храму, який шукали. Несподіванкою стало те, що храм був споруджений не із місцевого тесаного каменю, а з цегли. Ця цегла була відома Європі з ХІІ століття, але в регіон могла потрапити і з Києва, адже в домонгольський час вона вже була відома у тих краях. Так само, як і на Волині, де виявлено ряд споруд з цієї цегли», – зазначає доцент Лукомський.
Науковець зауважує, що сучасний храм стоїть не на основі старого, а лише в окремих місцях перетинається із ним.
«Те, що ми знайшли, дійсно є основою церкви, яку побудував Данило Галицький в ХІІІ столітті в Холмі. Сучасна церква є більша і розташована трошки правіше, аніж церква княжих часів. Раніше в нас була гіпотеза, що церква доволі велика, але пізніше ми зрозуміли, що не настільки. Приблизна площа храму 14 на 23 метри», – додав учасник розкопок.
Відповідно до розробленої науковцями теорії, храм мав би відтворювати схему христовокупольної церкви. Тобто мати 4-6 колон та один або три куполи. У масштабах того часу церква була доволі великою, а висотою і красою не поступалась іншим.
Однак відкриттям розкопок стала не тільки церква, а й майже 40 поховань різного часу. Зокрема дев’ять із них датують ХІІІ-XIV століттям.
«У цій церкві свого часу був похований не тільки Данило Романович, а й його син Шварно та правнук Андрій. Крім того, невідомо, де були поховані їхні дружини… Тобто там має бути не одне княже поховання», – зазначає науковець.
Місце розкопок у храмі, фото з архіву Ю. Лукомського
При цьому він розповідає, що до місця гіпотетичного поховання князя і його нащадків ще не дійшли. Історики вважають, що короля могли поховати ближче до виходу, адже в центрі храму ховали лише духовних осіб.
«Загалом було два звичаї поховань. При одному просто ховали під підлогою, копали яму в церкві, ставили труну і засипали. Також була традиція ближча до римської, коли у підвалах храму споруджували крипту, нішу, в яку ставили труну у відкритому просторі. Ховати осіб княжого роду могли обома цими способами. Король Данило - особа загадкова, і хоча він змагав за об’єднання церков, але разом із тим виховувався при дворі угорського короля Бели, і невідомо яким звичаєм заповів себе поховати», – зауважує пан Юрій.
Врешті під час розкопок цього року вчені відшукали стратегічно важливе місце – вхід у церкву, адже історики припускають – саме там варто шукати могилу Данила Галицького.
«Саме в цьому місці ми плануємо проводити розкопки наступного року. І думаємо, що щось там знайдемо. Від части тому, що тут вже було знайдено одне поховання воїна. Врешті, за православним звичаєм, саме там ховали князів і там виявили поховання в колишньому Успенському соборі в Галичі, так є в інших давніх храмах Русі», – розповідає реставратор.
Історик також припускає, що до стін давнього храму могла бути прибудована спеціальна усипальниця для княжої родини. Натомість заперечує думку, що поховання слід шукати ближче до середини церкви, адже це був привілей виключно духовних осіб. Також Юрій Лукомський зауважує, пропасти безвісти труна не могла, адже постать короля була відомою і після життя.
«Павло Фонтана, коли будував сучасний храм, обійшов старі стіни і старі фундаменти, намагався не руйнувати залишків давнього храму. Хоча, якщо він зберіг стіни, то необов’язково зберіг поховання. Але якщо б це було поховання у саркофагах, осіб королівського трибу, про це була б інформація і ніхто б про неї не змовчав. Але такого в писемних згадках немає», – зауважує він.
Група українських науковців, яка працює над розкопками і церкві у Холмі, Юрій Лукомський третій праворуч
Наступного року науковці планують продовжити роботу у храмі. І хоча проект підписаний на п’ять років, а археологи працювали наразі лише два, через відсутність коштів розкопки можуть призупинитись.
«У храмі планують замінити покриття підлоги, тому наступна така нагода з’явиться у нас нескоро», – зауважує Юрій Лукомський.
Наразі науковці шукають можливих спонсорів для продовження роботи із пошуків могили одного з найвідоміших князів України та його нащадків.