Цьогоріч збіглися дати святкувань Великодня у православних і католиків, тому й у Велику П'ятницю в усьому світі згадували останній день і смерть Христа.
Тисячі вірян цього дня з'їхалися до Єрусалима, молитовно ходою повторюють шлях, яким Ісус Христос йшов на Голгофу. Нині на місці розп'яття стоїть Храм Гробу Господнього. Збережено й камінь, на який, за переказами, поклали тіло Спасителя, загорнуте у полотно. Це ж полотно дотепер бережуть в італійському Турині.
Але на спомин про події Нового Завіту у кожній церкві східного обряду у Страсну п'ятницю виносять символічну Плащаницю.
Найдавніша збережена українська плащаниця ― з XV століття із церкви у селі Жирівка на Львівщині.
У Страсну п'ятницю чимало львів'ян прийшло помолитися у найстаріший храм Львова ― церкву Святого Миколая, яку збудував ще князь Лев. Там звучали давні напіви від центру «Слово і голос» та співачки Наталки Половинки.
Цього дня віряни загадують муки Христа і його смерть.
«Цей тиждень символізував останні дні Христа на землі. У середу згадували Юдину зраду, в четвер ― Тайну Вечерю і сьогодні розп'яття і смерть Спасителя. Нині люди вже нічого не приймали з їжі до заходу сонця. Деякі благочестиві віряни, наші предки уже до самої Паски нічого не їли, тільки пили воду», ― розповів отець Андрій Дуда, клірик княжого храму Святого Миколая.
Християни й нині дотримуються таких звичаїв.
«Нічого не їла, була на роботі і прийшла з чоловіком до плащаниці. Так, як мене тато, мама і бабуся вчили, так ми і дотримуємося. І тепер з чистим серцем, чистою душею йду додому», ― зізналася вірянка пані Надія.
Пані Мирослава, львів'янка, уже 30 років прикрашає Господній гріб, плете віночки з барвінку.
«То ми якраз ходили в ліс, назбирали барвінку, сплели віночок і поклали. І мені Бог дає здоров'я, що я не хворію. Не раз буває, що в ліс йду сама і просто співаю «Страждальна мати», ― розповіла пані Мирослава.
А тим часом у Єрусалимі віряни від п'ятниці займають місця у Храмі Гробу Господнього, аби у суботу стати свідками сходження Благодатного вогню.