Волохатого носорога, якому понад 14,5 тис. років, відреставрували у природознавчому музеї. І вже покажуть глядачу до кінця цього року.
Цей носоріг ‒ самка. Її родичі вимерли на теренах Галичини понад 10 тис. років тому. А відвідувачі музею можуть її тепер бачити лише тому, що свого часу цій тварині вагою у дві чи три тонни не пощастило.
«Люди полювали на цих тварин, використовуючи їхнє м’ясо, їхню шкіру, їхні кістки для будівництва житла. Під лівою кінцівкою у них – серце. Приблизно в цьому місці в нашого носорога видно поранення від спису. Але, оскільки спис ввійшов під гострим кутом, то до серця він не дійшов і поранена тварина, очевидно, просто стекла кров’ю», ‒ пояснив завідувач наукового відділу музею Андрій Бокотей.
Тварину знайшли на Передкарпатті у 1907 році біля села Старуня. Знайшли робітники у шахті, з якої мали видобувати озокерит на глибині 17,6 метрів. Тварина добре збереглася в нафті: є голова та передня частина тулуба з лівою поламаною кінцівкою. Решту, ймовірно, з’їли хижаки. Реставрація тривала три місяці: це було знепилення експонату, просочення антигрибковими розчинами, заповнення пошкоджених ділянок шкіри спеціальними хімічно нейтральними шпаклівками у три етапи.
Окремо в спиртовому розчині музейники зберігають понад 20 органів самки.
«В нас є ліве око, кут нижньої губи, гортань носорога, носові хрящі, зуби. В носорогів дуже тверда губа була, тож вони траву зривали губою, а пережовували кутніми зубами. А ще збереглися згустки крові носорога, шерсть, яка місцями сягала і півметра. Тож відомо, що носорожиха була темно-сірого забарвлення. Збереглось навіть око з кровоносними судинами та зіницею», ‒ розповів Андрій Бокотей.
По 20-річній перерві для генеральної реконструкції музею до кінця року в закладі відкриють п’ять залів основної експозиції. Покажуть і рештки комах ‒ а таких 180 видів ‒ та тварин, що були знайдені поруч із носорогом.
Експозицію назвуть «Льодовиковий період» ‒ це буде про тварин, що жили на наших теренах від 10 тис. до 30 тис. років тому. А також про людину, що на них полювала.
«Тоді жили печерні леви, печерні гієни, жили печерні ведмеді, які були вдвічі більшими від сучасних», ‒ додав завідувач наукового відділу
А охочі ще й зможуть придумати ім’я самці носорога, бо музейники, власне, оголосять конкурс. Підготують до того часу для експозиції і мамонта.