В Україні 3 вересня стартував прокат фільму «Таксі». Його автором є один із найвідоміших представників «нової хвилі» іранського кінематографа Джафаром Панахі.
«Таксі» Панахі створив після арешту за антиурядову діяльність. У 2010 році Панахі був звинувачений у поширенні антиурядової пропаганди і в підриві національної безпеки. Режисера засудили до тюремного ув'язнення і заборонили знімати кіно до 2030 року.
Під тиском світової спільноти тюремне ув’язнення замінили домашнім арештом. До речі, під час процесу над режисером світова кіноспільнота була одностайною у підтримці Панахі, як і зараз у підтримці Сенцова.
Потім Джафар прямо в себе на дачі зняв картину «Закрита завіса». Фільм отримав приз Берлінале за кращий сценарій.
З того часу опальний режисер абияк може пересуватися по Ірану, але його паспорт досі перебуває у влади, що не дає можливості Панахі виїхати за кордон. Також йому заборонено давати інтерв’ю.
Тим не менше режисер, всупереч забороні, займатися кінематографом. Він знаходить засоби працювати попри всі перешкоди. Фільм «Таксі» ніби-то знятий на відеореєстратор. Сам автор з'являється в кадрі у ролі самого себе за кермом таксі.
Картина витрамана у документальній стилістиці, але вона має абсолютну чіткі структуру, сценарій та меседж.
Панахі знімає блискучу трагікомедію про сучасне іранське суспільство. Те, що стрічка здобула головний приз Берлінського кінофестивалю не виглядає лише жестом співчуття та підтримки.
«Таксі» - не протсто повноцінне кіно, яке можна сміливо оцінювати, не зважаючи на жахливу ситуацію, у якій перебуває режисер. Це кіно із власною та свіжою мовою, із тонкою іронією та несподіваними сюжетними поворотами.
Оголошуючи переможця Берлінале-2015, голова журі Даррен Аронофскі сказав: «Замість того щоб змиритися і скоритися долі, замість того щоб виплеснути зло і фрустрацію, Джафар Панахі розписався в любові до кіно. Його фільм сповнений любов'ю до мистецтва кіно, його співвітчизників, країни та його глядачів». До речі, замість автора статуетку отримала його племінниця, яка зіграла у фільмі одну із головних ролей.
Джафар Панахі – не лише один із найцікавіших режисерів свого покоаління. Він - багаторічний бороць за свободу творчості й права людини. Його перший повнометражний фільм – «Білий м'яч» удостоївся Золотої камери в Каннах як найкращий дебют. За роки роботи режисер став володарем Золотого лева Венеції, Золотого леопарда Локарно, Срібного ведмедя Берліна, а також численних нагород від преси та критиків.
Одного разу Панахі сказав: «Коли режисер не може знімати, це подібно до ув'язнення. І навіть коли він звільняється з невеликої в'язниці, він усвідомлює, що блукає у в'язниці значно більших розмірів».
Тим не менше головним у його «Таксі» є внутрішня свобода та вміння творити у будь-яких умовах. «Таксі» - не просто добре кіно, яке належить до категорії must see. Воно є відповіддю тим, хто чекає ідеальних умов.
Українська прем'єра «Таксі» відбулась на Одеському кінофестивалі. У Львові фільм покажуть у «Планеті кіно».