Селище Рудне так і не має централізованого водопостачання, бо відмовляється продовжити магістраль. До межі населеного пункту її ще раніше проклали коштом Львова. Далі це мала б зробити місцева влада. Та замість цього там вимагають щоденного довозу води. Відтак автоцистерна возить її зі Львова до школи і садочка. А міському бюджетові щороку це обходиться у чверть мільйона гривень.
О дев’ятій ранку водій автоцистерни «Львівводоканалу» уже готовий набирати воду для Рудного. Такий ритуал триває у будні уже десять років. Та перш, ніж везти у селище, проби води віддають лаборантам для аналізу хімічного і бактеріологічного складу.
«Це я роблю аналіз на нітрити. Підготовка води, наливається по 10 мл. Основний реактив — реактив Грісса. Коли є нітрити, воно проявляється в рожевому кольорі», — каже лаборантка Галина Біба.
Також перевіряють вміст аміаку та заліза. За кольором у пробірках хіміки одразу бачать, що вода у нормі.
«Вода чиста, якісна, яка відповідає всім вимогам, стандартам, які зараз існують на гігієнічні вимоги», — пояснює начальниця хімікобактеріологічної лабораторії Надія Щербак.
Понад 20 кілометрів у дорозі і автоцистерна вже біля школи у Рудному. Їдальня закладу щодня використовує майже 1,5 кубометра води. На ній і готують усі страви і миють посуд.
«Ми годуємо всю школу гарячим харчуванням. Старші діти, маленькі діти і батьки приходять, ми п’ємо цю воду. Воду можна використовувати і сиру, не тільки кип’ячену», — розповіла шеф-кухарка школи Мирослава Стрілецька.
Таке ж відбувається й біля місцевого садочка. Час до часу воду приходили набирати й мешканці селища. Однак черг біля автоцистерни ніколи не було.
«Як експеримент возили воду в село для населення. Брали воду дуже мало людей і перестали возити. Тому що зимовий період, просто люди не будуть йти і брати», — каже водій автоцистерни Андрій Тимошенко.
Коли брав востаннє львівську воду, пан Андрій не пригадує, хоч цистерна й зупиняється навпроти його дому.
«Беру воду з джерела. Не з того, що тут, в селі, а за селом під лісом. Тут недалеко за два кілометри. Набираю 50 літрів, користуюсь, закінчується — знову їду», — каже мешканець Рудного Андрій Єлагін.
Вода у Рудному із місцевого водозабору, криниць та джерела має завищений вміст нітратів. Держпродспоживслужба повідомляла про це не раз. Проте місцевих це не лякає. У 2017 році Львів у два етапи підвів труби зі свердловини для подачі питної води у селище.
«Місто Львів вже проклав мережі водопровідної каналізаційної мережі. Це орієнтовно вкладення на 18 млн грн. Крім того, ще необхідно завершити роботи і вкласти ще 15 млн грн. Тому місто Львів вкладає кошти в облаштування інженерних мереж», — пояснила заступниця міського голови з ЖКГ Ірина Маруняк.
Обладнати мережу потрібно лише у старому Рудному. Втім, це вже компетенція селищної ради. Який стан справ зараз із цим — місцевий голова говорити відмовився.