У Шевченківському гаю закінчують реставрувати вітряк від мукомельного млину. Він привезений із села Ширівці Чернівецької області і датується початком XX століття. Музейники кажуть, це один із найцікавіших об'єктів Шевченківського гаю, адже презентує не житлову чи господарську споруду, яких у музеї більшість, а виробництво ‒ виготовлення борошна.
«Цей вітряк, вітряк буковинського типу так званого, він розвертається повністю за вітром. От вся ця будова розвертається повністю за вітром. У нижній частині там є такий поворотний механізм, куди вставляється дишло, у це дишло впрягаються тварини тяглові ‒ чи коні, чи воли, бо і волів багато утримували. І його відповідно в напрямку вітру розвертають так, щоб вітер попадав на крила вітряка», ‒ розповів Сергій Ципишев, заступник директора музею.
За останні роки вітряк ремонтують вже втретє. А два роки тому його пошкодила сильна негода. Та й кажуть працівники музею, що нерідко і відвідувачі намагаються вручну розкрутити крила млина, забуваючи, що це все-таки експонат. Відтак цього разу ремонт тривав майже півтора року. Відновлення вітряка ‒ справа нелегка, як фізично, так і технологічно.
«Найгірше в цьому вітряку було найти відповідне дерево для валу, бо вал — це є основа, на якій тримаються всі крила. Довго ми проводили пошук, поки підібрали дерево. Потім ми калібруємо, робимо його круглим, бо дерево ідеально рівним ми не можемо знайти. Ну а далі йде вже повністю вимірюєм, закреслюєм, висверлюєм отвори і монтуєм», ‒ додав Василь Марків, керівник будівельно-реставраційного відділу музею.
Урочисте відкриття вітряка буде вже цієї неділі, на щорічному Святі хліба. Також відвідувачам вперше запрезентують і експозицію із солом'яних виробів.
«Вперше ми зуміли зібрати усі вироби, вони достатньо широко представляють господарські атрибути, посуд господарський, який використовували для жита, гороху, квасолі, для кукурудзи, зберігали яйця, також робили форму для хліба», ‒ зазначив Руслан Сірий, головний зберігач фондів.
Загалом фондова збірка музею нараховує 77 солом'яних експонатів. Відтепер більшість із них зможуть побачити і відвідувачі музею.