У четвер, 12 серпня, 17 працівників Соснівської міської лікарні оголосили голодування. Одна з основних вимог – виплата зарплат. У серпні їм виплатили зарплату за березень. Станом на серпень заборгованість із невиплачених зарплат становить 2,7 млн грн. Хто і коли виплатить їм ці гроші, наразі невідомо.
Лікарка Соснівської міської лікарні Марія Губанова лише місяць, як в.о. директора лікарні. Вона повідомила ZAXID.NET, що зараз заборгованість з невиплати заробітної плати становить 2,7 млн грн. На початку серпня, за кошти, які надійшли від НСЗУ, погасили заборгованість за березень працюючим працівникам. Хто і коли погасить заборгованість за п’ять останніх місяців наразі невідомо.
У лікарні склалася доволі складна ситуація. Зараз, за словами Марії Губанової, працює 52 медпрацівники. Останнім часом багато людей звільнилося, частина людей, яких раніше незаконно звільнили, поновилася на роботі через суд. І з усіма слід розрахуватися.
«Минулого понеділка за кошти НСЗУ погасили заборгованість за березень працюючим. Але гроші, які надійдуть у серпні від НСЗУ, будуть виплачені працівникам, які розрахувалися. Тому працюючі знову не отримають зарплати», – каже Марія Губанова.
Соснівська міська лікарня, як і інші медзаклади, фінансується з двох джерел: НСЗУ платить за надані послуги і ці гроші ідуть на зарплату медпрацівникам, а місцева влада оплачує комунальні послуги, закуповує обладнання тощо.
Та річ у тім, що за надані послуги НСЗУ виплачує лікарні 430 тис. грн, а на зарплату, як каже в.о. директора, треба, як мінімум 650 тис. грн. Тому вони весь час у мінусах. За нинішніх умов лікарня має сама на себе заробляти.
Який вихід із ситуації? Можна оптимізувати, тобто, скоротити частину працівників, але проти такого сценарію виступають самі працівники. Іншим варіантом є розширення кількості наданих послуг, що дасть можливість отримати від НСЗУ більшу суму коштів. І лікарі готові це робити.
«Ми могли б надавати пацієнтам значно більше послуг, скажімо, вести вагітних, їх у Соснівці доволі багато, але не можемо цього зробити через відсутність хорошої апаратури. У нас нема сучасного УЗ-апарата. Могли б надавати й інші послуги, але через відсутність апаратури не можемо цього зробити», – каже Марія Губанова.
Зараз пацієнт має вибір, і він, звісно, піде у той медзаклад, де є хороша апаратура. І більшість їде у медзаклади Червонограда.
Ще один вихід – приєднатися до більш прибуткового медзакладу. Утім успішні лікарні не хочуть об’єднуватися з тими, хто не може на себе заробити. За словами в. о. директора, представники влади у лікарні були, вислухали претензії працівників, але відповіді від них, як вийти з даної ситуації, наразі нема.
Директор департаменту охорони здоров’я ЛОДА Орест Чемерис у коментарі ZAXID.NET повідомив, що вихід із ситуації, що склалася, треба шукати спільно місцевій територіальній громаді, якій належить лікарня, і керівництву медзакладу.
«Керівник лікарні має складати фінансовий план установи і аналізувати: скільки послуг вони надають, скільки хворих лікують і скільки персоналу їм потрібно, щоб лікувати таку кількість пацієнтів. У цій лікарні ми маємо ситуацію, коли пролікованих хворих є мало, а медперсоналу є багато і тому коштів, які лікарня отримує від НСЗУ, є недостатньо», – каже Орест Чемерис.
За його словами, міська територіальна громада, яка є власником медзакладу, має разом з медиками проаналізувати: скільки медзакладів є на їхній території, хто яку медичну допомогу надає і подумати, можливо, на базі цієї лікарні надавати унікальну послугу, яку не надають інші медзаклади.
«І вони мають прорахувати, чи виживуть вони як самостійний структурний підрозділ чи можуть вижити лише у складі іншого лікувального закладу», – наголосив Орест Чемерис.