У кафедральному соборі ПЦУ у Львові реставрують деревʼяний вівтар XVIII ст.

Автором вівтаря, ймовірно, є Себастіан Фесінгер

18:36, 31 серпня 2026

У Святопокровському кафедральному соборі ПЦУ на вул. Грушевського, 2 у Львові розпочали реставрацію вівтарів. Тут відновлять дерев’яний бічний вівтар 1745–1747 років та дослідять алебастровий вівтар Святого Хреста, спонсорований родиною Шольц-Вольфовичів. Про це 31 серпня повідомили в Інституті Polonika.

На деревʼяному бічному вівтарі проводять комплексні консерваційно-реставраційні роботи. Його автором, ймовірно, є Себастіан Фесінгер. Вівтар демонтували для очищення, обробки деревини та стабілізації пошкоджень.

«Проводять ремонти конструкції та різьблення по дереву, заповнення втрат та видалення вторинних перефарбувань і позолоти. Особливе значення мають дослідження первісної кольорової гами, позолоти та технологічних шарів, які дозволять визначити правильний спосіб подальшої консервації», – зазначили в Інституті.

Деревʼяний вівтра демонтували для консерваційних робіт (фото Анни Кудзі)

Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google Додати

Алабастровий вівтар Святого Хреста кінця XVI ст. детально дослідять перед майбутньою реставрацією. Його фундатором був львівський райця Ян Шольц-Вольфович, вівтар сюди перенесли з Латинського кафедрального собору.

«Виконано фотодокументацію, дослідження в ультрафіолетовому світлі, 3D-сканування, попереднє очищення та випробування реставраційних методів. Взяті зразки аналізують на наявність пігментів, в’яжучих речовин, клеїв та монтажних розчинів. Також заплановано провести петрографічні дослідження алабастру та подальше історичне, художнє й технологічне дослідження», – додали у Polonika.

фото Анни Кудзі

Отримані результати дозволять розробити програму подальшого захисту та реставрації вівтарів.

Кафедральний собор у минулому був костелом Святого Миколая монастиря тринітаріїв, а згодом – єзуїтів. Раніше там було 10 вівтарів. У храмі збереглися твори мистецтва від кінця XVI до XIX століття. Інтерʼєр оздоблений у стилі рококо.

Реставраційний проєкт реалізує Фундація «Фундаменти культури» у співпраці з нинішньою православною громадою. Фінансування забезпечує Міністерство культури та національної спадщини Польщі, а оператором проєкту є Інститут Polonika.