У тіні столиці

Як промислове польське місто хоче стати туристичним центром

15:37, 3 листопада 2016

Територіальна близькість до столиці зіграла злий жарт з цим містом – життя тут протікає спокійніше, привабливих для туристів закладів менше, зарплати нижчі. Типова картина для більшості українських міст та навіть обласних центрів. Але мова йде не про Україну, а про Польщу, а саме про місто Радом, яке розташоване за сотню кілометрів на південь від Варшави і влада якого з усіх сил намагається вийти з тіні столиці.

Від червня 2016 року польська авіакомпанія SprintAir двічі на тиждень виконує рейси між Львовом та Радомом. Всього лише за 150 злотих (близько 1000 грн) і годину польоту можна дістатись до місця, яке може стати найкращим стартом для подорожі Польщею. Рейс до Львова - лише один із чотирьох, які обслуговує аеропорт міста Радом. Решта три - це польоти у Гданськ, Вроцлав та Прагу.

Міська Ратуша у Радомі

І хоч столиця негативно впливає на Радом, концентруючи всю увагу на собі і сприяючи відтоку людей з міст навколо, у Радомі вирішили боротись з цим.

Що подивитись у Радомі та околицях?

У місті діють кілька музеїв, найпомітнішим з яких є Мазовецький центр сучасного мистецтва, розміщений у будівлі давньої електростанції. Навіть відвідавши один цей музей, можна зрозуміти, наскільки прискіпливо місцева влада ставиться до перспективного напрямку економіки. Хоч саме місто до туризму має досить умовне відношення.

Мазовецький центр сучасного мистецтва. Фото Міністерства спорту і туризму Польщі

Мазовецький центр сучасного мистецтва розташований у будинку давньої електростанції. Ремонти будівлі тривали декілька років і завершились лише у 2015.

Під час реконструкції вирішили залишити велику піч. Тепер всередині цієї печі також діє експозиція. Фото Co za dzien

Автором ідеї відкриття музею є відомий польський кінорежисер Анджей Вайда та його дружина. 85% коштів або 19 млн злотих на ревіталізацію будівлі профінансував Європейський фонд регіонального розвитку, який долучається до усіх подібних проектів. Загалом кошторис відновлення будівлі становив майже 23 млн злотих. За ці кошти створили величезний простір із кількома виставковими залами, медіатекою, комп’ютерним залом, кінотеатром, книгарнею, кафе та сувенірними крамницями.

Бібліотека. Фото ZAXID.NET

До слова, кінотеатр із технологією 4D є унікальним – такий самий ще є в Берліні, а також у творця «Зоряних воєн» Джорджа Лукаса. Окрім виставок та кінопоказів, Центр сучасного мистецтва у Радомі слугує місцем для воркшопів, лекцій, культурних зустрічей місцевих мешканців.

Комп'ютерний зал. Фото ZAXID.NET

У Радомі варті уваги також місцевий музей зброї та музей найвідомішого польського художника Яцка Мальчевського. А ще у Радомі відбувається щорічний фестиваль письменника Вітольда Гомбровича та джазовий фестиваль.

Центральна вулиця Радома

За півгодини їзди від Радома розташований єдиний у Європі музей музичних інструментів. У приміщеннях ренесансного замку у Шидловці розмістили лише невелику частину колекції музичних інструментів. Загалом музей володіє близько трьома тисячами інструментів, які через брак виставкових площ зберігаються на складах. Тим на менше, інструментів, які експонуються в музеї достатньо для цікавої годинної екскурсії.

Значно більше часу знадобиться для екскурсії музеєм польських євреїв POLIN, який визнали найкращим музеєм 2015 року у Європі.

Масштаби та архітектура цієї будівлі, яка має форму прямокутника із входом виконаним у формі навскісного глибокого розлому, вражають. На понад 4 тис м розміщена експозиція, яка розповідає про історію євреїв від найдавніших часів, коли вони вперше потрапили на територію Польщі і аж до закінчення Другої світової війни. У кожній залі музею є мультимедійні екрани, які надають значно більше інформацію про кожну експозицію. Зали музею поділені за історичними епохами польського єврейства і не схожі між собою. В одній з них відтворено вокзал початку XX століття, в іншій кінотеатр, ще одна зала – це міська вулиця, де колись жили євреї. Найціннішим експонатом музею є відтворена майстрами синагога XVII століття із села Гвіздець на Івано-Франківщині, яка славилась своїми настінними розписами.

У музеї польських євреїв (зрештою, як і в кожному музеї Польщі) діє кафе. Враховуючи значну кількість туристів з Ізраїлю, їжа у кафе кошерна. Ціни цілком прийнятні - обід коштуватиме в середньому 25 злотих. Відвідувачів не бракує. Уявив собі, який галас підняли б в Україні, якби в якомусь з музеїв відкрили кафе для відвідувачів.

Що пропонує Радом українським абітурієнтам?

Віце-президент міста Кароль Семік каже, що кожного року до Радома прибуває на навчання близько 30 українських студентів. Найпопулярнішим є Технологічно-гуманітарний університет імені Казімєжа Пулавського, де навчаються 10 тис. студентів. Приватні навчальні заклади, яких у місті є 10, також популярні серед українців. Кароль Семік розповідає, що українські абітурієнти обирають сільськогосподарський та економічний напрямок навчання.

До того ж навчання і проживання у Радомі удвічі дешевше, ніж у Варшаві. До прикладу, у медичному ВНЗ у Варшаві за рік навчання треба заплатити близько 40 тис. злотих, а у Радомі лише 5 тис. Навчання у приватній вищій економічній школі у рік коштує 3,9 тис. злотих і ще 200-500 злотих треба заплатити щомісяця за кімнату у гуртожитку.

Що на перспективу?

Зараз у Радомі триває будівництво двох спортивних арен – футбольного стадіону третьої категорії УЄФА та спортивної арени для проведення баскетбольних матчів. Стадіон «Арена Львів», до речі, має четверту категорію УЄФА. Всього ж таких категоріє є п'ять. Найвищу - п'яту категорію має стадіон «Донбас Арена».

Проблемою Радома є величезний, як на Польщу рівень безробіття – 17%. Влада міста зізнається, що знайти кваліфікованих працівників важко. І, знову ж таки, не в останню чергу це стається через безпосередній вплив Варшави.

У Радомі мають намір виправити цю тенденцію і для цього прикладають максимум зусиль аби зробити місто максимально комфортним для його мешканців і більш привабливим для туристів.

Ярослав Іваночко, Радом-Варшава-Львів

Матеріал підготовлений за сприяння Польської туристичної організації.